Порошенко і Коломойський: конфлікт президента і губернатора, чи двох олігархів?

Конфлікт між Петром Порошенком і Ігорем Коломойським: погляд з Дніпропетровська, ситуація з “Укрнафтою” і розгорнутий коментар журналіста Олексія Мустафіна. Головний редактор видання «Дніпроград» Тимур Желдак телефоном: у Дніпропетровську в середу заплановано провести Народне віче на підтримку голови ОДА Ігоря Коломойського, але думки мешканців міста щодо цієї події розділилися. Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», також телефоном: грошове підґрунтя конфлікту довкола “Укрнафти”. Також у студії журналіст, телеменеджер Олексій Мустафін міркує на тему, чи можна нав’язати єдині для всіх в Україні правила гри.

Головний редактор видання «Дніпроград» Тимур Желдак телефоном розповідає, що у Дніпропетровську в середу заплановано провести Народне віче на підтримку голови ОДА Ігоря Коломойського. Він цитує заяви заступників Ігоря Коломойського та групи близьких до нього народних депутатів, які кажуть, що «президент дав команду травити дніпропетровську команду». Тим часом, думки дніпропетровців щодо акції, запланованої на середу, розділилися. Частина дійсно вважає, що голову області слід публічно підтримати, але є й ті, хто кажуть, що це захист інтересів Ігоря Коломойського, а не інтересів жителів Дніпропетровщини.

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», телефоном пояснює, що доки українська економіка залишатиметься олігархічною, державний бюджет і надалі недотримуватиме коштів. Він вважає, що у цьому конфлікті «держава хоче взяти те, що їй належить». Але чи не є це війною двох олігархів, можна буде виявити після того, якщо недоотримані кошти таки будуть перераховані в бюджет.

На фоні всього конфлікту, нецензурної лайки, догани, на другий план відійшла така важлива річ: бюджет України за три останніх роки недоотримав, за словами народних депутатів Мустафи Найєма та Сергія Лещенка, 6 млрд грн, внаслідок неплатежів «Укрнафти». Хотілося, щоб наші слухачі почули просто, що це не додає їм, що це не додає державному бюджету?

Михайло Гончар: – Якщо це так. Тому що є практика нараування дивідендів, оскільки держава є акціонер, наприклад, тієї ж Укрнафти чи стовідсотково Укртранснафти, і відповідно за підсумками року мають сплачуватися державі, акціонерові дивіденди з прибутку. Цифри різні називають, пригадую по Укрнафті це 3,8 млрд грн за три останні роки, по Укртранснафті – десь в 8,6 мільярда, десь 50% держава може отримати. Я зрозуміло, що коли в бюджеті дефіцит надходжень, то кожна копійка дуже необхідна, а тим більше, що кілька років дивіденди не сплачувались.

Це логічно, що держава хоче взяти те, що їй належить. Інша справа, що це дійсно так, чи цим тільки прикриваються конкуруючі олігархічні групи для того, щоб потіснити одного оліхарха, замінити його іншим і встановити свій контроль над даними активами. І тут у мене виникають сумніви, якщо взяти до уваги, в який спосіб держава наводила лад в тій же Укртранснафті. Не наводять так лад, коли прибувають до офісу цивільні люди з сумнівними посвідченнями і робити те, що більше нагадує рейдерський захват, а не наведення ладу.

Це свідчить, що за цим фактажем і потребами держави цілком обґрунтовано можуть стояти зовсім інші наміри. Це не буде на користь державі. Ми бачимо, що держава в особах органів державної влади, внутрішніх справ, СБУ, які зараз підключаються і займають свою позицію, Міністерство енергетики виявилось безпорадним на тому початковому етапі. Зараз ми бачимо ескалацію конфлікту з втягненням державних структур і непевну перспективу з точки зору дотримання державних інтересів.

– Яким може бути індикатор, щоб люди зрозуміли, чи це війна олігархів, чи це право держави отримати недоодержані гроші в державний бюджет?

Михайло Гончар: – Якщо кошти будуть перераховані в державний бюджет, при чому в повному обсязі, а не якимось частковим способом, то це буде говорити, що державний інтерес йде вгору. Це один індикатор. Другий індикатор більш віддалений і проявиться в кінці квітня поточного року, коли австрійський суд вирішить долю Фірташа, чи буде він екстрадований до Сполучених Штатів, чи буде повернутий в Україну. Здавалося б, це не має жодного відношення до конфлікту навколо Коломойського, однак це все взаємопов’язані речі.

Якщо Дмитро Фірташ повернеться в Україну, це означатиме, що існують певні домовленості, що “старі” олігархи, які впливали на владу в попередні часи, вони при новій владі отримають черговий карт-бланш, і тоді вони просто елементарно вони зводять рахунки з тим олігархом, який створював дискомфорт їм всім, не тільки тому ж Фірташу, Ахметову чи Пінчуку. Це виглядатиме як альянс групи олігархів проти іншого.

Журналіст та телевізійний менеджер Олексій Мустафін у студії «Громадської хвилі» пояснює, що олігархічні війни виникають лише тоді, коли громадянське суспільство не є суб’єктом політичного процесу: «Наше суспільство досі ділиться не за ставленням до цінностей, а за ставленням до конкретних осіб». Також він наголошує, що конфлікт навколо «Укрнафти» та «Укртранснафти» показав, що патріотизм багатьох бізнесменів вимірюється їх бізнес-інтересами, і до журналістів при цьому вони ставляться як до обслуги. За словами Олексія Мустафіна, в Україні всі олігархи – давні, тому Ігор Коломойський може сприймати президента Петра Порошенка не стільки як президента, скільки як олігарха-конкурента.

Кирило Лукеренко для Громадського радіо