«У річницю депортації кримських татар Крим знову став окупований», — Галина Бабій

В основі проекту – книжка британської письменниці Лілі Хайд. Про історію створення і мету цього проекту розповідає авторка ідеї, журналістка Галина Бабій.

Василь Шандро:  Що це за проект? Коли він стартував і скільки триватиме?

Галина Бабій: На першому каналі Українського радіо давно існують літературні читання, що презентують новинки української літератури. А в травні, який завжди асоціюється з депортацією кримських татар, я згадала про книгу британської письменниці Лілі Хайд в українському перекладі Лукії Зурнаджи, яка має назву «Омріяний край», і яка рік тому справила на мене неймовірне враження. Письменниця жила в Україні 10 років, товаришувала з кримськими татарами, вивчала їх літературу, та описала повернення татар в Крим на початку 90-х років. І я вирішила, що цю книгу потрібно читати. І щоб читали її саме кримські татари. Таким чином, ми зробили 12 радіоновел, які будуть звучати з 5 травня на Українському радіо.

Василь Шандро:  Як відгукнулись самі кримські татари — учасники цього проекту?

Галина Бабій: Вони відгукнулись із задоволенням. Ми вибирали учасників серед усіх охочих за єдиним критерієм — вмінням говорити української мовою.

Василь Шандро:  Ця радіоновела призначена тільки для кримськотатарських слухачів, чи для всієї української аудиторії також?

Галина Бабій: Якраз на прикладі цього радіопроекту ми і хочемо показати консолідацію нації. Ми плануємо зробити декілька десятків аудіо примірників, та віддати їх і в кримськотатарські школи,  і в українські.  Кримські татари  наші брати, і українські діти повинні це знати.  Ми маємо об’єднувати націю, адже трагічні моменти пережили всі — і кримські татари, і українці. А омріяний край кримських татар ми повинні зробити справжнім, тому що це їх батьківщина, і іншої в них нема.

Наталя Соколенко: В нас на зв’язку головний редактор газети «Волонтер», що виходить на Тернопільщині, Крупницький Любомир, з яким ми, власне, про неї і поговоримо. У вас вже вийшло друге число цієї газети, про що там йдеться?

Любомир Крупницький: Взагалі, у газеті «Волонтер» зібрана інформація, яка стосується волонтерського руху. І головною ціллю газети є подати акумульовану інформацію людям, які прагнуть долучитися до волонтерського руху, та спонукати інших, щоб це прагнення з’явилось.  А, безпосередньо, в другому випуску газети ми намагаємось відповісти на найактуальніші питання, зокрема, торкнутися теми психологічної реабілітації та медичної допомоги. Є  цілий ряд госпіталів, де лікуються військові, і ми надаємо інформацію, як можна зв’язатися з ними і допомогти. Також розповідаємо людям про можливість терористичних загроз, та пояснюємо як давати раду у випадку можливого вчинення терористичного акту.

 Наталя Соколенко: Де можна цю газету придбати? І чи є електронна версія?

Любомир Крупницький: Електронна версія є, її можна знайти на нашому представництві у фейсбуці. Що до друкованої версії, то поки ми видаємо дуже незначну кількість примірників, і їх вистачає лише на Тернопільську область, трохи на Київ та на прифронтові регіони.