Чому Путін згадує єврейське походження Зеленського або антисемітизм як зброя

Антисемітизм, як і українофобія, є частиною російської пропаганди. Це такий інструмент впливу, який наш споконвічний ворог використовував проти нас і проти всього світу, і навіть проти власного народу для того, щоб продовжувати існування людожерського кремлівського режиму. Як це стало можливо?

Тож, починаємо з вами з того, про що всі багато говорили минулого тижня, та й на цьому тижні продовжують говорити. Що, мовляв, на Петербурзькому економічному форумі Путін розповідав про те, що він не хоче примирюватися з Україною, що якось не так йому написали листа. Але, слухайте, там була цікава історія, де Путін, коли висловлював усі свої образи щодо листа українського президента, згадав, що український президент Володимир Зеленський — етнічний єврей.

І ви мали помітити, що він постійно так робить. Країна, яка звинувачує нас у «нацизмі», «лідер» цієї країни, найвищі посадовці цієї країни, от не дає їм спокою єврейське походження українського президента, так, наче бути євреєм — це якась хвороба або злочин. Чому? А тому що, друзі, це є технологія.

Хочу вам нагадати, що антисемітизм є частиною російської програми, російської державної програми, при чому це сталося задовго до того, як Путін, «чекісти», прийшли до влади. От, наприклад, нещодавно естонські ЗМІ передрукували величезне розслідування, яке вони разом зробили за участі ізраїльського видання Shomrim. Там ідеться про те, що росіяни, російські спецслужби в Європі вербують через телеграм, через соцмережі, різних європейських громадян для того, щоб учиняти антисемітські дії.

До прикладу, за основу було взято розслідування, яке з травня 2024 року по листопад 2025 року, більш ніж рік, проводили французькі спецслужби, французький департамент безпеки, що до чотирьох болгарських громадян, які були завербовані через телеграм, це були чотири людини, громадяни Болгарії, вони діяли на території Франції і, зокрема, вони здійснили напад, провокацію на паризьку синагогу, вони підкинули свинячі голови тощо…

А ще вони взяли оці червоні долоньки, які є зараз символом такої симпатії до палестинців, до мешканців Гази, вони взяли цими долонями, просто зіпсували фарбою, залили стіну праведників, яка знаходиться біля цієї синагоги, яка увіковічнює імена французів-праведників світу, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Таким чином вони натякали на мусульман, вони намагалися роздмухати антисемітизм Франції, роздмухати несприйняття і певну ворожість єврейської громади Парижа щодо мусульман, їх дуже багато у Франції, і мусульман щодо євреїв.

Тобто, така провокація, причому ідеться про болгар, трьох із них було заарештовано, один утік. І хоча був вирок суду, і хоча у вироку цього суду не сказано про те, що там є росіяни, тим не менш, як говорять спецслужби, насправді там ішлося, по-перше, про вербування в телеграмі, по-друге, ну це все нам знайомо з вами, друзі, ми знаємо цю історію. Коли є вербування, є інструкції, які ці люди, ці злочинці отримували через соцмережі, і плюс їм платили, це було небезплатно.

Тож, із цього приводу є дуже цікавий коментар Якова Валькова, це історик, викладач Тель-Авівського університету, він є дослідником антисемітизму в світі, він нагадує насправді, що оці манери, ця участь російських спецслужб, вона насправді має історичне коріння. Так, до прикладу, на сайті Держдепу Сполучених Штатів є опублікований звіт, він був кілька років тому створений, він там досі є, всі, кому цікаво, можуть піти і почитати. І там говориться, він називається буквально «100 років антисемітизму», як російська пропаганда використовує антисемітизм в Європі і світі.

І там, до прикладу, в цьому звіті, мені було дуже цікаво це використання антисемітизму в російській пропаганді. До прикладу, вони нагадують, що «протоколи сіонських мудреців», так звані, які були створені на початку ХХ сторіччя царською охранкою, їх публікація почалася у Росії в 1906 році, причому назва цієї публікації, це публікувалося у Петербурзі, вийшло шість примірників, і це називалося, я просто читаю назви, уявіть собі, «корінь наших бід». Оці «сіонські мудреці», оці підробки, які говорять про «єврейський заговор», і є «корінь наших бід», тобто «євреї — корінь наших бід».

Потім викривальні промови «ворогів роду людського». І це спричинило в Росії таку кількість антисемітських виступів, — чорносотенці, погроми, що навіть Микола ІІ, який був людиною абсолютно жорстокою, його правління супроводжувалося кривавими подіями, кривавими вчинками щодо власного народу, навіть Микола ІІ був змушений заборонити їх публікацію, тому що ситуація вже почала виходити з-під контролю.

Також американські журналісти, представники Держдепу, згадують про те, що в кінці 20-х років під час сталінських чисток у Радянському Союзі тема антисемітизму теж роздмухувалася до прикладу — репресії проти Троцького, проти троцькістів, чистка фактично.

Сталін вирішив, і ми всі розуміємо, що він робив, він вирішив позбутися людей, які були більш значущі в більшовицькій партії для того, щоб отримати оцю таку безмежну владу. Але все це супроводжувалося антисемітизмом, тому що Троцькому і його послідовникам нагадували про його єврейське походження. Мовляв, «навколо Троцького одні євреї, євреї захопили більшовицьку партію, євреї захопили країну, зараз ми їх позбудемося і всім буде добре». І про те, що Троцький — більшовик, і те, що саме це людожерська ідеологія, є не єврейське походження, про це, звісно, не згадувалися.

Потім у 50-х роках, в 1948-му році почалася боротьба з «космополітизмом», був розтрощений єврейський антифашистський комітет, що саме по собі є дуже дивним. Тільки що закінчилася війна з німецьким нацизмом. Ми говоримо про те, що Голокост — це державна політика Гітлера, але тим не менш у цей момент Сталін починає за його вказівкою вбивати Соломона Міхоелса — це актор і режисер у Мінську.

Вбивають його кадебісти, представники спецслужб, а потім починається розтрощення антифашистського єврейського комітету. Потім, ми знаємо всю цю історію, намагання Сталіна переселити євреїв до Біробіджану, створення цієї єврейської автономної групи, ми теж розуміємо, як українці, які знаємо, що таке сталінська депортація. Але кожен раз це супроводжувалося антисемітизмом.

Часи Андропова, це взагалі… За часів Андропова антисемитизм стає частиною спецоперацій проти Заходу. До прикладу, згадується, була така операція у другій половині 50-х років, вона називалася «операція Заратустра», Радянський Союз, у той момент, ми пам’ятаємо, що Німеччина була розділена на зони впливу, була Західна Німеччина, це французька, британська і американська зони окупації, там була створена Федеративна Республіка Німеччини, а Росія свою окупаційну зону, ту зону Німеччини, яку вона окупувала, назвала Народною Німецькою Республікою, — Німецькою Демократичною Республікою.

І, звісно, це був окупаційний режим, але Радянський Союз намагався довести у всьому світі, що німці на території Федеративної Республіки Німеччини, вільної країни, з демократичним устроєм, що вони залишаються антисемітами, що там дуже великий рух цих «неонацистів».

І це дуже схоже на те, що зараз робилося у Франції, тому що там теж стирчать російські «вуха», там є така собі Софія Захарова, як говорить нам розслідування французьких спецслужб, це та, яка створила цю сітку з болгар, не тільки.

Тобто, ці — болгари, але є і в Естонії, і в Латвії є багато провокаторів, і за цим стоїть от така мадам, Софія Захарова, російська громадянка, яка керувала цією мережею, і на сьогоднішній момент, масштаб того, що відбувається у Європі, цей антисемітизм, спровокований путінськими спецслужбами, він став зрозумілий після того, як переписку, листування цієї дами було викрито. І тоді стало зрозуміло, що за цим стоять росіяни.

Тож в Німеччині в 50-х роках було те саме, російські куратори зв’язувалися, отримували гроші, інструкції, планували операції з німецькими молодиками-неонацистами, і, в принципі, коли Радянський Союз сконав, і неонацисти, і неонацистські організації в Німеччині, ну, якось їх не видно.

Думаю, що Путін, коли він постійно нагадує про єврейське походження Володимира Зеленського, він апелює до нас.

Чому? Тому що антисемітизм — це такий ґатунок, ксенофобія, яка спрямована на ненависть, несприйняття, нетолерантність до євреїв, єврейської культури, єврейської національної спільноти і все інше. Але що таке ксенофобія? Ксенофобія — це відчуття чужинця, це острах несприйняття іншої національної групи, культури, її мови, традиції тощо. Ксенофобія — це біологічний механізм.

Насправді багато тварин відчувають ксенофобію як несприйняття іншого виду. Приклад, ви ж бачили, кішка-собака. Ну, поки ти їх не привчиш, що вони можуть існувати разом, вони коли маленькі, вони перший раз кошенята і цуцики бачать один одного, вони фиркають один на одного.

Ксенофобія притаманна левам, вовкам, вовки-собакам. Це в принципі біологічний механізм, але пропаганда, ті чи інші керуючі структури використовують цей біологічний механізм, вони навмисно роздмухують і в політичному моменті. Ця пропаганда ненависті, як ми з вами тільки що побачили, Російська імперія, Радянський Союз, ґрунтували свою політику саме на антисемітизмі.

Знову ж таки, зрозуміло, чому. Тому що, от ми подивимося, коли з’явилися ці протоколи, коли вони почали друкуватися, протоколи сіонських мудреців. 1906 рік. Після поразки Миколи ІІ в російсько-японській війні. Треба було пояснити, чому нема хліба, чому нема їжі, чому сталися поразки, чому програли Японії. А, «євреї винні», ну звісно.

Або Сталін, боротьба з троцкістами. Чому? Ну, тому що більшовики… до краю, люди реально голодували, громадянська війна, вони абсолютно були неспроможні, і це вже було зрозуміло. Привезти свою країну, хоч до якогось більш-менш достойного своїх громадян, до більш-менш достойного життя, вони займалися чистками і вбивствами, червоним терором.

Хто винен? Ну, «євреї», а хто ще? І от тому влада завжди робить так. От кремлівська влада, вона стравлює різні етнічні групи, користуючись цим природним механізмом міжвидової нетолерантності. Але ми люди, ми один від homo sapiens, тобто вони беруть цей природний механізм і фактично створюють образ іншого, абсолютно іншого.

Якщо ми подивимося, як виглядає зараз пропаганда Соловйова, до речі, є цікаве дослідження, яке Наті Кантарович провів, це дослідник з уряду Ізраїлю, в них є велике дослідження російської антисемітської пропаганди на пострадянському просторі, на просторі Європи, і вони теж говорять про те, вони згадують Дугіна.

Там говориться про те, що зараз Дугін, Соловйов, як це не дивно, всі ці російські говорячі голови, вони використовують українофобію і антисемітизм, вони пояснюють, що «це Ізраїль, який керує Америкою», «яка змусила Україну змусити Росію напасти на себе». «Єврейська змова», вони теж це розповсюджують, тому коли Путін нагадує нам про етнічне походження нашого президента, він намагається сказати, що це не росіяни винні, у цьому винні євреї.

У тій же Росії так само, це ж «не Путін винний», звісно, це ж «не Кремль» з його загарбницькою позицією, це, безумовно, «євреї».

Кремль таким чином стравлює різні групи за рахунок ксенофобії, антисемітизму, стравлює різні етноси між собою, і вони роблять це споконвічно, починаючи з усіх цих своїх московських царств, для того, щоб просто панувати. Тому коли ми бачимо, як російська пропаганда і російські провокатори, найняті росіянами, працюють у європейських країнах, вони, звісно, працюють і у США.

Ксенофобія — це біологічний момент, що вона притаманна протистоянню між різними видами, по-перше, для того, щоб не допускати виродження виду, для того, щоб розуміти, що, наприклад, якщо ти курка, а це лисиця, то, очевидно, ти її боїшся, ти їй не довіряєш. Тобто, ця ксенофобія — це біологічний механізм.

Пропаганда робить вигляд, що людина іншого національного походження — це загроза. У державній політиці ксенофобія використовується завжди владою, це завжди владні еліти, як спрямування ненависті і недовіри, що інколи призводить до фізичного протистояння. На певні етноси, як-то роми, як-то євреї, в Російській Федерації — це українці. Звісно, ми бачимо, що вони роблять із нашими громадянами на окупованих територіях, вони просто заперечують їхнє українське походження.

Ми бачили, як у тому ж Дагестані під час мобілізації у Росії кілька років тому раптом почали рости антисемітські настрої, як ці люди замість того, щоб палити військомати, шукали в турбінах літака, прилетівшого з Тель-Авіва, євреїв. Усі це ми бачили. Тож єдиною можливістю протистояти маніпуляції на абсолютно свідомих біологічних механізмах, таких необхідних для виживання виду, є усвідомлення, є єднання, є розуміння, що нас поєднує, попри різне етнічне походження.

Тобто, що ми — один вид, що ми однієї крові, що ми українці.

Путін робить в момент криз, у момент катастроф, — вони бомблять наші міста, а потім розказують, що в нас виявляється президент — єврей. Тобто, окей, і що? Це для того, щоб, в принципі, уникнути відповідальності, створити «проблему» і на базі цієї «проблеми» просто змінити, спрямувати наші гнів і ненависть на певну етнічну групу і тим самим «розділити, щоб володарювати». Тож, ще раз, я вас закликаю обдумати цю тему, можливо, у вас є особисті приклади.

---

Зміст цього блогу є виключною відповідальністю Лариси Волошиної і не обов’язково відображає позицію Громадського радіо. Громадське радіо не несе відповідальності за думки, ідеї і погляди, висловлені авторкою

---