Інформаційні атаки: як Росія намагається розхитати стійкість українців
Росія намагається посилити панічні настрої серед українців. Російські ресурси все частіше використовують емоції та чутливі теми для поширення маніпуляцій та дезінформації. Старший аналітик УЦБС Антон Земляний розповідає на яких питаннях ворог спекулює найчастіше та як цьому протидіяти.
Ноутбук, рука на клавіатурі/Ілюстративне фото
Як Росія перекладає відповідальність?
На тлі російських повітряних атак ворожі ресурси маніпулюють наслідками обстрілів та пошуком «винних». У соціальних мережах поширювалися чутки про нібито саботаж і підриви складів українською владою, дискредитувалася ефективність озброєння.
Водночас далекобійні удари Сил оборони по РФ, ворог використовує як виправдання атакам на українські міста та «російським ударам у відповідь» по території України. У цьому випадку важливо розуміти, що причиною обстрілів є лише російська агресія, а не оборонні дії СОУ. Ворожа пропаганда таким чином прагне вплинути на сприйняття та поведінку українців, зокрема для звинувачення влади у нібито небажанні закінчувати війну та намагаючись покласти на неї відповідальність за російські удари.
Також внаслідок атак РФ зазнали руйнувань деякі логістичні ланцюги для постачання товарів, що призвело до затримок надходжень продуктів до супермаркетів. Ворог підхопив цю тему, фіксувалися фейки про нібито штрафи за фотографування пустих поличок. У такий спосіб росія прагне штучно посилити панічні настрої серед українців та розхитати суспільну стійкість.
Чому ідея миру за будь-яку ціну є пасткою?
В інформаційному просторі простежується російський наратив про необхідність «термінових переговорів» та миру на будь-яких умовах. Ворог маніпулює тезою про нібито слабкість України, звинувачуючи українську владу та Захід у штучному затягуванні війни.
Ця інформаційна кампанія супроводжується спробами внутрішньої дестабілізації. Зокрема, поширюються провокативні заклики до «революції», повалення влади та протестних акцій біля державних установ. Для посилення деструктивних настроїв агресор використовує і зовнішньополітичні приводи. Наприклад, дипломатичне напруження між Україною та Польщею одразу використовується російською пропагандою.
Необхідно усвідомлювати, що досягнення справедливого миру не є наслідком швидких рішень, це довготривалий дипломатичний процес, який потребує часу, стратегії та переговорів.
Крім цього, фіксується поширення тези, що «війна вигідна державі», а також наративів про нібито корумпованість української влади. Для посилення впливу на аудиторію ці маніпуляції підкріплюються емоційним та агресивним контентом, спрямованим на дискредитацію військово-політичного керівництва. Тому, потрапляючи на такий контент, варто пам’ятати: якщо публікація викликає сильні емоції, зокрема гнів чи агресію, цілком ймовірно, що перед вами маніпуляція чи фейк.
Яка протидія ворожим впливам?
Попри спроби ворога дестабілізувати суспільну єдність, українці зберігають стійкість. У військовій та безпековій сферах присутні роз’яснення щодо цілей російського деструктивного впливу, спростування фейків та маніпуляцій про «удари у відповідь» РФ.
Крім цього, позитивний інформаційний фон підкріплюється успіхами СОУ, зокрема новинами про успішні дії Сил оборони на Лиманщині, що руйнує російські наративи про безглуздість подальшого опору українців. Важливо зберігати інформаційну гігієну та використовувати лише перевірені джерела інформації, замість емоційних повідомлень у соціальних мережах.