Важливість автономності та регіональна перспектива: як Шведське радіо переймає досвід України у підготовці до криз

Коли я перебуваю у закордонних відрядженнях, то щоразу питаю себе: чи громадяни тієї або іншої країни розуміють, що таке війна у 21 столітті? Чи знають, що до неї варто готуватися заздалегідь, навіть якщо на кордоні з твоєю країною не стоїть багатотисячне військо держави-сусідки? Що пропаганда й дезінформація не з’являються нізвідки, а несуть за собою значно небезпечніші загрози?

Sveriges Radio (укр. Шведське радіо) — суспільний мовник країни, яка, до слова, досі одна з небагатьох надає українським громадянам ті ж преференції, що й на початку повномасштабної війни. До будівлі радіо ми добралися безкоштовно завдяки таки українському паспорту. Якщо ви також будете неподалік, попереджаю: фотографуватися на фоні будівлі радіо не варто — до вас можуть виникнути питання з боку пильних місцевих правоохоронців. 

Торік Шведське радіо відзначало сторіччя і, що цікаво, першою програмою, яку тоді почули кілька тисяч власників радіоприймачів, стала… церковна служба. Зараз мовник має національне радіомовлення (канали P1, P2, P3, P4), мережу локальних станцій у різних регіонах Швеції, а також освітнє радіо. Крім того, Шведське радіо має редакції, що ведуть трансляцію різними мовами, а до минулого року існувало й Радіо Швеції українською (Radio Sweden Ukrainian) з новинами та матеріалами для наших громадян.

Генеральна директорка Шведського радіо Сілла Бенкьо, керівник апарату та заступник генеральної директорки Габріель Бюстрьом і керівниця напряму взаємодії з органами влади й суспільством Софія Таавітсайнен у розмові з нами розповіли, як український досвід стає частиною підготовки шведського суспільного мовника до криз. Зокрема, Габріель Бюстрьом наголосив, що йдеться про:

• електроенергію, тепло та воду як основні системні ризики;
• важливість автономності;
• підготовку та планування безперервності роботи, які тепер є ключовими напрямами діяльності;
• практику та навчання;
• стійкість радіо;
• психологічне виснаження стає дедалі більшою проблемою;
• регіональна перспектива важлива для актуальності інформації та довіри аудиторії;
• важливість культури.

Тобто незалежний мовник знає, розуміє і готовий працювати в загрожених умовах криз чи воєн. А Україна — саме та країна, яка зіштовхується із цим щодня і готова ділитися власним досвідом. Залишається лише питання: наскільки потрібним є цей досвід для інших країн і чи всі встигнуть його впровадити. 

В українців є одна чудова риса — гнучкість, і саме вона допомогла нашій нації швидко адаптуватися до війни та змінити звичний устрій. Часто згадую такий досвід Громадського радіо: програма про коронавірус 23 лютого 2022 року переформатувалася у марафон актуальних новин воєнного часу вже за день. Жодним чином не бажаю іншим країнам криз чи воєн, але раджу бути готовими до небезпеки. Шведське радіо, сподіваюсь, таки готове. 

Поїздка до Стокгольма відбулася в межах програми «Лідерки в медіа», яку реалізує ГО «Жінки в медіа» за підтримки International Media Support (IMS).