Я стала свідкою здобуття Україною незалежності | Марта Дичок
Тридцять п’ять років тому цього дня я на власні очі бачила історичну подію. 24 серпня 1991 року я стала однією із небагатьох іноземних журналісток у парламенті України у момент, коли він проголосив незалежність від Радянського Союзу.
Дії України поклали край цілій епосі — без України СРСР розпався, як і завершилася «холодна війна». Ці драматичні події майстерно відтворені в документальному серіалі, створеному Олександром Зінченком і Сергієм Лисенком для українського суспільного мовника (Суспільне).
Канада стала першою західною державою, яка визнала незалежність України, надавши надзвичайно важливу підтримку у вирішальний момент цього процесу, що згодом допоміг сформувати новий світовий порядок. Через роки тодішній тимчасовий повірений у справах Канади Нестор Гайовський розкрив усю передісторію в інтерв’ю, яке дав мені для Громадського радіо.
Що багато хто міг забути, це те, що 1991 року Вашингтон, як і Москва, не хотів, щоб Україна стала незалежною державою. Я пам’ятаю, як сиділа в парламенті й слухала, як президент США Джордж Буш-старший звертався до українців зі словами: «Свобода — це не те саме, що незалежність. Американці не підтримуватимуть тих, хто прагне незалежності лише для того, щоб замінити далеку тиранію місцевим деспотизмом». Ця сумнозвісна промова увійшла в історію під назвою «Chicken Kyiv».
Сьогодні я спостерігаю за розвитком подій уже зі позиції професорки в одному з університетів Канади — Western University. На цьогорічному Всесвітньому економічному форумі в Давосі прем’єр-міністр Канади Марк Карні озвучив те, про що багато хто думав: «світ перебуває у самому розпалі розлому, а не переходу», а «старий порядок не повернеться».
Україна знову опинилася у самому центрі цього мінливого європейського — і, зрештою, глобального — порядку. Вона чинить опір повномасштабному російському вторгненню і водночас змінює уявлення про те, як ведуться сучасні війни.
Тим часом президент США Дональд Трамп скоротив військову допомогу Україні, віддалився від традиційних американських союзників і використовує путінську риторику про «вигадану країну» вже щодо Канади, одночасно загострюючи торговельну війну.
У той час як Україна відзначає 35 років сучасної державності, до Києва прибувають кілька міжнародних лідерів із Коаліції охочих, щоб продемонструвати свою підтримку.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, яка разом із іншими лідерами прибула до Києва 23 серпня 2026 року, висловилася гранично прямо:
«Україна повинна перемогти. Тому що перемога України — це не лише про Україну. Це про майбутнє безпеки усієї Європи».
- Оригінал колонки англійською мовою можна прочитати за посиланням.