Заява Зеленського про вибори — це відповідь на закиди недоброзичливців, а не план підготовки, — Айвазовська

Ті самі актори, ті самі заяви. Не знаю, на що можна було сподіватися від адміністрації Дональда Трампа щодо українсько-російської війни на фоні виборів до Конгресу. Політик у період електоральних випробувань стає лише агресивнішим, ризикованішим, активнішим. Загальна стратегія давно зрозуміла: звинуватити у власних прорахунках Україну та продемонструвати це на прикладі російських НПЗ, прикриваючи дійсно боляче для росіян місце.

Математика тут не на користь цих залякувань: жоден дизель від росіян не врятує ціни на енергоносії в США після блокування Ормузької протоки. Але тут важливі не цифри постачань російського дизелю в США, а порушення законів, прийнятих Конгресом, а також створення нових прецедентів співпраці та бізнесу з російською військовою машиною.

Заяви щодо виборів в Україні стають дедалі «відвертішими». Поширюють їх ті самі носії: Дональд Трамп, Москва та Ілон Маск. Якщо у 2023–2024 роках закид зводився до нібито слабкості української демократії без виборів, то сьогодні він звучить усе пряміше: «змінюйте вашого президента, який не підписує те, що нам потрібно, і не відкриває шлях до бізнес-угод». Це точно не про США — і рано чи пізно це зміниться. Але й нам не можна потрапити в пастку бездіяльного споглядання цього театру.

Вибори в Україні з інституційної та безпекової точки зору важливі насамперед самим українцям. Тому на їхню підготовку потрібно заздалегідь витрачати часові, інтелектуальні та подекуди фінансові ресурси. Це інвестиція в нашу безпеку: наприкінці війни ми будемо ще більш крихкими, ніж зараз, і цих ресурсів може просто не бути. Тож для безпечних виборів нам потрібні:

• дієвий і якісний Конституційний Суд України з суддями, вчасно доукомплектованими з дотриманням процедур;
• інституційно незалежна та гіперактивна ЦВК;
• закон про перші повоєнні вибори плюс п’ять суміжних законів, які безпосередньо впливатимуть на підготовку та хід процесу;
• оновлений Державний реєстр виборців за активної участі самих громадян, які змінюватимуть свою виборчу адресу;
• добре пропрацьовані заходи проти іноземного втручання — від інформаційного до фінансового;
• безпека, безпека і ще раз безпека процесу від початку і до кінця, а не лише в день голосування;
• вибори і в Україні, і за кордоном — інакше не буде високого рівня легітимності.

Жодних 60 днів режиму припинення вогню для цього процесу замало. Заяву Володимира Зеленського я розумію як відповідь на закиди недоброзичливців, але аж ніяк не як план підготовки.

До кінця каденції Дональда Трампа я не чекаю нічого доброго від його адміністрації. Але з цього сценарію випливає головне: опускати руки в Україні нікому не варто. У нас є карти.

 

---