На допомогу родинам героїв Майдану за короткий термін зібрали багато грошей. Але зараз хвиля уваги і підтримки майже мікроскопічна. Про це Катерина Ботанова, керівник громадської ініціативи «Родина Майдан», заявила в ефірі Громадського радіо.
“Перший місяць ми «захлиналися» від телефонних дзвінків та повідомлень в соцмережах. Зараз «гаряча лінія» практично мовчить. Але ми впевнені, що можна зробити так, щоб про цих людей не забули через місяць і через два”, – впевнена громадська діячка.
Катерина Ботанова:«Родина Майдан» змогла зібрати завдяки марафону, який проводив «П’ятий канал» наприкінці лютого, завдяки волонтерам, завдяки людям, які дуже хотіли допомогти родинам загиблих і пораненим забрали достатньо велику як для України суму грошей. Напевно вперше в історії раптом за кілька тижнів зібралося трошки більше 50 мільйонів гривень.
І здавалося б, що ці гроші можна дуже швидко роздати і всі будуть щасливі. Але ми впевнені, що можна зробити більше ніж просто роздати гроші людям сьогодні. Що можна зробити так, щоб про цих людей не забули через місяць і через два. Тому що уже навіть сьогодні хвиля уваги і підтримки майже мікроскопічна.
Перший місяць ми «захлиналися» від телефонних дзвінків та повідомлень в соцмережах. Пропозицій допомоги було дуже багато. Зараз «гаряча лінія» пратично мовчить.
Юрій Макаров: Можливо потрібно весь час нагадувати про таку організацію з незаплямованою репутацією. Як на вас виходити?
У нас є сайт ініціативи «Родина Майдан». Також в нас є «гаряча лінія» 063-227-20-19. Вона працює не цілодобово, нажаль, але в рабочій час. Ціллю нашої ініціативи було підтримувать пам’ять того, що відбулося на Майдані і про тих людей, які загинули або постраждалі за те, щоб ми могли нормально жити далі. І ми обовязково будемо це робити. А зараз в нас нагальна проблема розбиратися з тими питаннями і претензіями, які ми маємо.
Як тільки ми це зробимо, ми зможемо далі працювати на перспективу. Будемо робити так, щоб люди і діти загиблих мали підтримку на майбутнє. Одна з наших цілей від початку була створити такі програми, які дозволять, зокрема неповнолітнім дітям отримувати підтримку до повноліття і мати можливість вибору, можливість отримання подальшої вищої освіти, якщо вони захочуть це зробити.
Тому що роздати гроші це просто, а ось створити систему, коли люди будуть повноцінно жити, наскільки це можливо після тих втрат які вони зазнали це значно складніше. І це не вирішується за день. Нам би дуже хотілося продовжувати працювати в цьому напрямку.