Я б не хотів завтра отримати безвізовий режим з ЄС, — представник МЗС
Безвізовий режим з ЄС: коли Україна наздожене Молдову?
Для введення безвізового режиму з ЄС Україні спочатку потрібно провести цілу низку реформ. Про це в ході медіа-клубу «Безвізовий режим з ЄС: коли Україна наздожене Молдову?» розповів заступник Міністра закордонних справ України Андрій Олефіров.
“Ми зацікавлені у тому, щоб нам просто завтра не дали безвізовий режим. Тому що не буде тих реформ, які необхідні. Не буде покращуватися ситуація з охороною кордону, боротьбою з корупцією. Як би це не дивно виглядало, але я б не хотів завтра отримати безвізовий режим”, -заявив заступник міністра. Матеріал від студентки Анастасії Федорів.
За прогнозами експертів українці можуть отримати можливість їздити у Європу без віз за наявності біометричного паспорту уже з наступного року. Але досі залишаються проблемні моменти, які влада має вирішити якнайшвидше. Маються на увазі питання боротьби з корупцією і протидії дискримінації.
Про це розповіла голова громадської організації «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко в ході медіа-клубу«Безвізовий режим з ЄС: коли Україна наздожене Молдову?»
«Ми втратили багато часу, Україна червертий рік виконує законодавчу (формальну фазу). Причини очевидні – режим Януковича не був зацікавлений у тому, щоб виконувати реформи. Однозначно я за те, щоб не формувалися завищувані очікування. Бо потім складно буде пояснювати українському суспільству, чому ми так повільно рухаємося. Я уже бачу певний сигнал до того, що влада дійсно збирається завершити цю фазу.
Коли буде безвізовий режим? Коли всі умови будуть виконані, треба брати до уваги час для винесення рішення тими відповідними інституціями європейського союзу, які відповідальні, тому коли ми кажемо, що це може статися цього року, але враховуючи складність процедури, ми очікуємо отримати добру звістку вже наступного року».
Натомість заступник Міністра закордонних справ України Андрій Олефіров говорить, що спочатку країні потрібно зробити законодавство на кшталт європейського:
«Безвізовий діалог розвивається за чотирма напрямами: Мова йде про безпеку документів, боротьбу з нелегальною міграцією, включно з реадмісією, про громадський порядок, про антидискримінаційне законодавство, антикорупційне і т.д.
Перший етап тривав майже чотири роки. Не потрібно думати, що нічого не відбулося. Реформоване повністю міграційно-візове законодавство. Сотні документів були ухвалені за цей час на рівні законів, підзаконних актів. Залишилося: антидискримінаційне законодавство, захист персональних даних, антикорупційні.
Ми зацікавлені у тому, щоб нам просто завтра не дали безвізовий режим. Тому що не буде тих реформ, які необхідні. Не буде покращуватися ситуація з охороною кордону, боротьбою з корупцією. Як би це не дивно виглядало, але я б не хотів завтра отримати безвізовий режим. Не потрібно виконувати критерії тільки заради виконання цих критерій, а потрібно заради зміни нашого міграційного законодавства.
Закордонні паспорти будуть діяти впродовж всього терміну їх дії, вони не виходитимуть з ужитку з появою перших біометричних паспортів».
З 28 квтіня жителі Молдови отримали можливість відвідувати ЄС без віз, за наявності біометричного паспорту. Про труднощі і компроміси введення безвізового режиму у Молдові розповідає старший аналітик молдавського “Інституту світової політики” Леонід Літра:
«Найбільше вплинуло на цей процес те, що у нас була рішучість. Влада цього хотіла добитися насправді. Моє відчуття, що в України не було просто справжнього бажання зробити це за попередньої влади. Зараз я бачу зовсім інший підхід, мої колеги про це говорили.
Нам було дуже нелегко у багатьох планах. Той же закон антидискримінаційний, який ухвалили з 3 чи 4 разу. Ми також вели діалог з церквою. Вона найбільше була проти. Дуже важливо, щоб був консенсус серед більшості членів парламенту.
У нас партії, які є більшістю, домовилися, що всі закони, які стосуються безвізового режиму ми не обговорюємо, ми приймаємо, по інших законах ми потім розберемося. А ці є пріоритетними. У четверті населення Молдови – 800 000 людей – є біометричні паспорти».
Анастасія Федорів, для Громадського радіо.