Роман прозаїка та журналіста «Громадського радіо» Олега Шинкаренка “Кагарлик” – сатирична антиутопія, написана в дусі такого собі “ходіння по лезу” між абсурдом і реальністю. Зараз «Кагарлик» номіновано на здобуття міжнародної літературної премії імені Олеся Ульяненка.
У вигаданій реальності Олега Шинкаренка внаслідок російської окупації Україна вернула до часів Середньовіччя, претенденти на посаду мера намагаються перестріляти опонентів, більшість людей розбіглися по селах, а на київському Майдані вирощують картоплю.
Якщо стисло – то роман Шинкаренка зображує життя в Україні через століття. Декорацією слугує глобальна руїна, що настає після ядерної війни. Внаслідок російської окупації Україна вернула до часів Середньовіччя, її побут став таким, яким був хіба що до індустріальної революції.
Перегортаючи сторінки, читач перевтілюється в героя Сагайдачного, що намагається повернути втрачену пам’ять і віднайти дружину.
Відомий журналіст і письменник Михайло Бриних у рецензії “Ще трохи, і буде Кагарлик” охрестив Олександра Сагайдачного постапокаліптичним Одісеєм:
“Головний герой – постапокаліптичний Одісей, який не знає, хто він такий і чи існує насправді (хоча останнє запитання, з огляду на тотальну перемогу ядерно-православної Матриці, видається непосутнім). Він шукає Олену, бо вона – один із небагатьох його вцілілих спогадів. Звісно, він вирушає в Кагарлик“.
Від початку “Кагарлик” – Facebook-роман. Прозаїк вирішив удатися до своєрідного експеременту, щодня публікуючи в себе на інтернет-сторінці по уривкові на сотню слів, час від часу міксуючи текст з музичними інтермедіями. До однойменної книги, видавництва Сергія Пантюка, ввійшов не лише роман, а й ряд оповідань разом з кіносценаріями.
Сам Олег Шинкаренко говорить про свій роман, як про “повідомлення із паралельного світу”. Однак, це повідомлення з реальності, яка втратила свою впізнаваність, впродовж кількох останніх місяців можна читати на наших вулицях.
Михайло Бриних пише: “Китайсько-російська війна, що призвела до падіння цивілізації, змальована Шинкаренком лаконічно й фрагментарно – на рівні інформаційного шумовиння.
Хоча в деталях, які стосуються війни російсько-української, автор, як би це м’яко сказати, справляє враження добре тренованої баби Ванги.
Хочеться довго й виснажливо плювати через ліве плече, коли наштовхуєшся на передбачення, які протягом останніх місяців вже стали частиною нашої історії; а втім, так уже в літератури функція: промовляти горохом до стіни”.
У вигаданій реальності Олега Шинкаренка претенденти на посаду мера намагаються перестріляти опонентів, більшість людей розбіглися по селах, а на київському Майдані вирощують картоплю. Та тим не менш, “Кагарликова” дійсність прозаїка наступає на п’яти.
Марічка Дачковська
Аудіо: Микола Леонтович читає уривок з роману “Кагарлик”
0