Співкоординатор ініціативи “Реанімаційний пакет реформ” Ольга Галабала в ефірі Громадського радіо розповіла, які саме закони можуть врятувати країну. На її думку в першу чергу необхідно прийняти новий Закон України «Про судоустрій». І проводити люстрацію суддів методом громадського тиску.
Ольга Галабала розповіла, що активісти громадського руху розробили та пропонують владі терміново прийняти закони “Про прокуратуру” та «Про антикорупційне бюро». На думку активістки без цих реформ Україна не зможе рухатися далі.
Ольга Галабала: Наш рух об’єднав близько 150 експертів і активістів, які беруть участь у цій ініціативі. Ініціатива є горизонтальна, мережева.
Нам вже вдалося домогтися прийняття 5-ти законів: це Закон «Про доступ до публічної інформації», який досить довго журналісти відстоювали і боролися, це Закон «Про державні закупівлі», це закон про люстрацію суддів або так званий закон про довіру до судової системи, це закон, який дає більше автономії вузам, це закон про візову лібералізацію.
Це фактично пакет антикорупційного законодавства, антикорупційних змін в низці інших законів. І в першому читанні цього тижня було прийнято 2 закони: це закон про стандартизацію і метрологію.
На початку, дійсно, нашими методами впливу на парламент були методи прямої дії: тобто, акції протесту біля парламенту. Вони однозначно втрачають поступово свою ефективність, особливо на фоні тих подій, які відбуваються на сході України. Але зараз ініціатива розростається, нам вдалося встановити дуже багато контактів з міжнародними партнерами – це Європейська комісія,
Рада Європи, МВФ. І, фактично, зараз одним з ключових інструментів впливу на те, щоб дійсно приймались ті закони, які необхідні, є власне міжнародна спільнота. До прикладу, була зустріч Європейської комісії з журналістами, які сказали (це так збурило трошки журналістське середовище), що відтепер розмір тієї допомоги, яку буде отримувати Україна, залежить від ініціативи «Реанімаційний пакет реформ». Це було дуже неочікувано для нас. Але, власне цей інструмент є досить ефективний.
Ірина Славінська: Як вибори президента вплинули на роботу«Реанімаційного пакету реформ»?
Ольга Галабала: Після виборів стратегія буде абсолютно інша. Ми розуміємо, що до виборів часу небагато, тому ми намагалися впливати на парламент, щоб були прийняті ті закони, які вже були внесені, або ті, які критично необхідні, наприклад, про люстрацію суддів.
На жаль, з кандидатів у президенти ніхто не висловився однозначно, що вони будуть рухатися по тому плану, який нами запропонований. І ми сподіваємося все таки, що у перший місяць після виборів той президент, якого оберуть, він публічно задекларує і дасть публічні зобов’язання щодо підтримки цих реформ.
Крім того, протягом літа ми ставмо собі за мету провести 4-4 великих заходи, форуми, на яких обговорити цілісну концепцію реформування антикорупційної системи, системи правосуддя, правоохоронних органів. Також детально проговорити реформи децентралізації, і провести великий форму з економічних реформ.
Ми збираємося там зробити такий відкритий суспільний діалог з міжнародними експертами, з представниками регіонів, тому що зараз бракує людям інформації, що взагалі робить уряд, куди рухається країна.
От сьогодні частина наших активістів у Харкові з презентацією ініціативи, і люди дуже хочуть спілкуватися, люди хочуть прямого діалогу, люди хочуть, щоб їх питали. Це не може бути так, щоб тут щось відбувалося, приймаються якісь реформи, а люди про них не знають. Тому ми намагаємося все-таки будувати відкритий діалог про те, а які реформи треба країні.
….
Якщо буде два тури президентських виборів, то ми однозначно будемо акцентувати увагу на співпраці з нами. А якщо один тур, то ми домагатимемось вже публічно, щоб протягом першого місяця президентства президент підписав план дій по реформах, щоб це була його публічна обіцянка, і щоб людям було зрозуміти, що він збирається робити.
….
Що відбулося із законом про відновлення довіри до судової системи? Закон був прийнятий, але перед прийняттям закону намагалися провести збори суддівського самоврядування, які мали б обрати суддів ще до вступу закону в силу.
Тоді методами прямого громадського тиску ми не дали провести такі збори. Але дуже цікава ситуація відбулася потім. Після того, як згідно з чинним законом, зняли всіх повністю голів судів, і конференції суддів мали призначити нових голів, ми отримали майже 80% тих самих голів суддів. Насправді це було десь очікувано, але десь і несподівано.
Ми дуже багато прямих дій робили, пов’язаних з тим, що ми блокували з’їзд Ківалова в Одесі, ми планували і домагалися призначення адекватних людей у Вищу Раду юстиції на з’їзді адвокатів. Вдалося все таки поспілкуватися, переконати спільноту науковців призначити досить непоганих фахівців у Вищу Раду юстиції. Але те, що ми побачили, що просто знявши одного голову суду, ти систему не зміниш.
Тому насправді треба міняти фактично всіх. І цей процес треба робити поступово. І однозначно потрібно приймати новий Закон України «Про судоустрій». І проводити люстрацію суддів методом громадського тиску. Інакшого виходу в нас зараз немає.
….
Зараз пріоритетом є новий закон про поліцію, тому що якщо ми пам’ятаємо Майдан і звідки все починалося, то починалося з того, що людей почали бити. А до того ми знаємо, що людей незаконно арештовували, тримали в ізоляторах і робили інші речі.
Тому ми точно вимагаємо, щоб прийняли закон про поліцію, який буде передбачати, що на місцевому рівні поліцейські, за аналогією американських шерифів, будуть обрані громадою і будуть підпорядковані міському голові, а в державі буде діяти структура так званої кримінальної поліції, яка буде розслідувати вже важкі злочини. Це законодавча підстава для створення муніципальної поліції.
Друге, що потрібно терміново приймати, це фактично новий Закон України «Про прокуратуру». Я хочу нагадати, що цей закон був вимогою підписання асоціації з ЄС ще восени. Зараз вимога фактично знята, як така, що є обов’язкова, і зміни в цей закон не приймаються. А, знову таки, без зміни прокуратури як органу, нічого не буде відбуватися.
І це низка законів антикорупційних, які зараз приймаються дуже важко. Це Закон «Про антикорупційне бюро» як незалежний орган, який має розслідувати корупційні справи високопосадовців, це той самий закон про відкриті реєстри нерухомого майна і інші реєстри, про декларування видатків чиновників. Тобто, там буде близько 20-ти законів, яких потрібно прийняти.