На Херсонщині планують спростити надання адмінпослуг для кримчан

Як відомо, після анексії з боку Російської Федерації, отримати державні послугу на території півострова стало неможливим. Тому кримчани вимушені перетинати адміністративний кордон, та оформляти необхідні документи в найближчих населених пунктах материкової України, тобто, на Херсонщині.

Причому, як показало дослідження Молодіжної організації «Нова генерація», кримчани вимушені приїжджати по декілька раз. Кожного разу втрачати гроші і час на дорогу в Херсонську область аби дізнатись, по перше: які послуги хто надає, який пакет документів їм треба подати, другий раз вони вимушені їхати, щоб подати ці документи, третій раз вони мають їхати, щоб отримати цю послугу.

Розповідає керівник проекту «Покращення організації надання адмінпослуг для жителів АР Крим на території Херсонської області» Оксана Глєбушкіна:

«Розуміючи, що зараз є складнощі з перетином адміністративного кордону, дорога є занадто дорогою з урахуванням обмежень транспортного руху, ми бачимо важливу річ:  аби люді могли максимум інформації дізнатися про адміністративні послуги, знаходячись у себе вдома.  Як вони можуть це зробити – заходячи на сайтах тих структур, яки надають таки послуги. Адже згідно з Законом України про надання адміністративних послуг , вся інформація про послуги має розміщатись на сайтах тих установ, що їх надають. І мають бути зафіксовані, в так званій інформаційній карті.  Вона затверджується, в ній мають бути вказані назва послуги, перелік документів, час отримання такий послуги. Якщо послуга платна – то яка сума. І ніхто з чиновників не може вимагати більший перелік, ніж затверджено в цій картці, і більшу суму, ніж затверджено в цій картці. І тут є низка проблем. Адже не всі структури державні зробили так, щоб ці картки були доступні на сайті. Треба ще врахувати, що самі сайти мають дуже складну навігацію, і людині , яка не розуміється на темі адмінпослуг, треба витрати дуже багато часу, аби знайти цю інформацію.
Не співпадають графіки роботи, які зазначені на сайті, тим реальним графікам, за якими працюють ці структури.  І кримчани можуть приїхати, знаючи, що розклад такий, але зіткнутись з зачиненими дверима. Тому що за «задумкою» представників той чи інший структури :»після п’ятої до нас ніхто не звертається, то чого нам сидіти стільки часу»? А по закону мають до восьмої години знаходитись. І виявили проблеми таки, що мало інформації, взагалі, по районам нашої області, по місту Херсону – де і яка структура розташована. Адже кримчани, коли приїжджають, на знаються на місті, не знаються на тієї місцевості, і їм дуже потрібна інформація про адреси, контакти, телефони, елементарні вказівки на дорогах, де можна знайти ці структури»

Також, під час дослідження, громадськість звернула увагу на те, що в деяких Центрах адмінпослуг замало працівників, а деякі установи, взагалі, не пристосовані для прийому потоку людей, що збільшився в рази. Адже, за вісім місяців, до міграційних служб Херсонщини додатково, за  оформленням паспорта громадянина України, звернулись 593 кримчанина,  за внесенням у паспорт відомостей про дітей – 923, за подовженням терміна дії паспорту (вклейка фотокартки в зв’язку досягнення 25-/45-річного віку) –  1971 мешканців півострова, для  оформлення закордонного паспорту – 5229 осіб.

«Ми розуміємо, що навряд чи найближчий час вони зможуть облаштувати такі приміщення, які будуть відповідати чинному законодавству.  Але, є речи, яки вони можуть зараз, без додаткового фінансування. Це лягло в основу наших рекомендацій. Вони можуть привести у відповідність графіки, які зазначені на сайтах тим реальним графікам, за якими вони працюють. Подати якомога більше контактної інформації: хто саме надає, прізвище та по батькові, його телефони, аж до того, що мобільні телефони вказувати – щоб людина, навіть якщо вона приїхала о п’ятій годині, могла подзвонити тому, хто може і має по закону надати їй ту послугу» – зазначає Оксана Глєбушкіна.

За результатами моніторингу, для зручності кримчан, молодіжна організація «Нова генерація» вже відкрила «гарячу лінію»: +38-050-315-68-00. Також, на сайті «Соціопростір» (www.socioprostir.org.ua) надаються он-лайн консультації,  там же розмістили інтерактивну карту: де і яки структури Херсонщини надають послуги, їх адреси, телефони, транспортні розв’язки (автостанції, вокзали) тощо. Та розробили рекомендації, як покращити якість роботи держслужбовців.
Керівник проекту, про подальші плани організації:

«І, власне, за цими рекомендаціями, ми плануємо далі працювати з міграційною службою, з управлянням економіки обласної державної адміністрації, яке взагалі координує надання адміністративних послуг через так звані ЦНАПи, які утворені у кожному районі при райдержадміністрації. Ми хочемо наладити роботу з прикордонниками, тому що до цього додалися проблеми перетину кордону. У людини, в якої забрали, знищили паспорт на території  Криму зараз, дуже багато ризиків перетинання кордону, навіть якщо вона їде в міграційну службу поновити цей паспорт. Тому що на кордоні її можуть просто не впустити. Ми хочемо і плануємо працювати з представництвом Президента в Криму, тому що як раз ця структура, по своєї суті, має захищати права кримчан і надавати юридичну допомогу, супровід. І можуть втручатись в таких складних ситуаціях, за якими звертаються до нас за допомогою через гарячу лінію, або через консультації , які можна отримати на нашому сайті. Тому у нас заплановано ряд експертних зустрічей, вони будуть мати різний формат. Це і робочі групи, і круглі столи, на які ми будемо виносити вже окремі розділи, над якими треба працювати. Наприклад, перша зустріч у нас буде присвячена тому, як можна змінити дизайн, наповнення і, взагалі, відкритість сайтів різних структур. Тому що вони по різному наповнені і держслужбовці по різному відносяться до цієї необхідності.  Ми звертаємо увагу, як посередники між тими, хто отримує таку інформацію – саме кримчан, і тими органами влади, яки мають зорієнтувати свою роботу до своїх клієнтів. Інша робота організації, інші зустрічі будуть присвячені налагодженню механізму надання таких послуг.  Можливості отримати якось дистанційно, можливо – якусь електронну чергу, в яку може записатись людина з Криму. І впевнено їхати,  знаючи, що на сьогоднішній день її приймуть. Тобто, на сьогодні завдань багато. Ми закликали з нами співпрацювати, тому що при будь якому бажанні громадська організація не може замінити собою, своєю діяльністю  ту роботу, яку мають надавати якісно органи влади. А послуги – це і є та робота, яку вони мають надавати якісно, оперативно платникам податків, громадянам України», – підсумовує Оксана Глебушкіна.

Ірина Ухваріна з Херсону для Громадського радіо.