У Львові відкрилися курси кримськотатарської мови. Відтепер щосуботи кожен охочий зможе безкоштовно познайомитись із мовою та літературою кримських татар. Ці курси доступні як переселенцям з Криму, тобто носіям мови, так і українцям, які в цей день вперше промовили щось кримськотатарською. Навчатимуться тут дві вікові категорії – діти від 6 років та дорослі.
Ленура Шейхаєва – фаховий педагог, вона працювала у школі в Криму, втім, цей досвід для неї теж унікальний, адже дорослих учнів у неї раніше не було. Вона говорить, що цей курс – чудовий привід познайомитися ближче, щоб українці більше пізнали кримських татар, а татари – українців. Про це вона розповіла Громадському радіо:
«Я викладала у школі, з дітками працювала з 5-го по 11-го клас. А з дорослими – це вже буде трошки інша історія. Ми, кримські татари, цю мову з колисковою знаєм. Тут нам треба все це не загубити і зберегтися. От як у вас, українців, є свій генетичний код, і такий же код у нас є. Він закладений у мові. І зараз дітки роблять порівняння з українською мовою, їм легше так зробити».
Влаштувала такі курси організація «Крим-SOS». При цьому, крім вивчення мови, для організаторів дуже важливий аспект спілкування та інтеграції переселенців у галицьке суспільство, бо ж на Львівщині зараз мешкають близько 2 тисяч кримських татар. Українці теж активно відреагували на таку пропозицію, тож, за словами координатора курсів Седара Сейтапієва, серед учнів буде чимало новачків. Про те, скільки ж людей у Львові хоче заговорити кримськотатарською, він розповідає:
«Наші курси направлені як на переселенців, так і на українців. Сьогодні буде дуже багато українців, які записались. Зареєструвались 45 людей, з них 65 % – українці. Наша мета – популяризувати, по-перше, серед місцевого населення і, звісно, нам треба вдосконалити навички мовлення серед кримських татар, які переїхали».
Саме за таким спілкуванням і вдосконаленням навичок і прийшли на перше заняття переселенці з Криму. Вони говорять, що ця атмосфера, яка значно більш дружня, ніж зараз на півострові, спонукає до саморозвитку та глибшого пізнання мови власного народу. Маджид покинув Крим зовсім нещодавно, тож відразу скористався можливістю відтворити шматочок дому у Львові, записавшись на курси. Про власні очікування він говорить:
«Я нещодавно переїхав з Криму. Мені дуже подобається, що тут, у Львові, я можу ще більше дізнатися про свою культуру, про свою мову. І мені дуже приємно, що тут це пам’ятають, не забувають. Мову знаю, але не досконало, вдома з бабусями розмовляли татарською мовою».
Львів’яни, які записались на курси, вважають, що це не лише збагатить їх культурно, а й дозволить кримчанам, які переїхали, відчути себе потрібними та інтегруватись у суспільстві. Вони говорять, що на людському рівні зрозуміли, наскільки мало відомо про інші народи, для яких Україна теж є домом. Юлія розповідає, що на цьому занятті говоритиме кримськотатарською вперше, проте такий досвід для неї дуже цінний:
«Мені здається, що в такі важкі для нас часи, власне, що сталось із Кримом, то треба якось допомогти. Є якась можливість трошки зрозуміти тих людей, які приїжджають сюди без жодної підтримки, щоб ці люди відчули себе тут як вдома. Що вони потрібні тут так само, як в Криму, що вони можуть тут знайти свій дім. Недолік нашої гуманітарної політики в тому, що ми не так добре знаємо одне одного, як мали би знати в плані нашого мультикультуралізму».
На думку організаторів, ці курси дозволять переселенцям із Криму та сходу знайти спільну мову із місцевими жителями. Напрямок пошуку мови примирення для львівської філії організації «Крим-SOS» є пріоритетним, тож вони готують низку проектів, скерованих на пошук такого порозуміння. Боротьба з негативними стереотипами триває вже не перший місяць, а завдяки діяльності активістів має й певні успіхи. Алім Алієв, співзасновник організації «Крим-SOS» розповів Громадському радіо, яким чином можна подолати негативні міфи та мову ворожнечі:
«Для нас дуже важливим є питання інтеграції переселенців у галицьке суспільство. Курси кримськотатарської мови – це один з таких інтегративних проектів. Ми зараз плануємо робити ще низку речей, де і львів’яни, і переселенці як зі сходу, так і з Криму будуть приймати участь у різних проектах разом. Бо тільки разом ми зможемо тут зберегти спокій та мир і робити гарні речі для нашої Батьківщини. Ще влітку у нас було дуже сильно негативне ставлення до переселенців зі сходу. І ми зрозуміли, що це потрібно виправляти, знайомлячи людей з конкретними переселенцями. Бо є такий загальний образ переселенця, а коли люди зіштовхуються з конкретною людиною чи родиною, то вони вже, розуміючи їхні успіхи, їхні труднощі, проникаються, і цей діалог налаштовується».
Організатори курсів вважають, що мовні питання в нашій країні зараз мають не роз’єднувати, а навпаки єднати людей завдяки спільним інтересам у розвитку та пізнанні чогось нового.
Ірина Гречана зі Львова спеціально для Громадського радіо.
