world.fedpress.ru
2 квітня відзначається Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Згідно з офіційними даними Департаменту охорони здоров’я Чернівецької обласної держадміністрації, в області зареєстровано 147 діток з розладами спектру аутизму, що на дві третіх більше від показників 2013 року. Допомогу таким дітям надають чотири соціальні та медичні установи. Однак, у зв’язку з постійним збільшенням кількості діток з розладами спектру аутизму, в краї постала проблема з пропускною спроможністю цих установ та необхідністю пошуків нових шляхів для надання їм допомоги.
Антон Казанський, виконуючий обов’язки директора обласного центру медико-соціальної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи, зауважив, що наразі існує світова тенденція, згідно з якою кількість дітей з розладами спектру аутизму постійно збільшується. У США, за даними їхньої статистики, одна дитина на 60 здорових дітей має розлади спектру аутизму. В Україні ж статистика формується за зверненнями батьків, а не всі вони обізнані з особливостями хвороби, її проявами.
Розповідає Антон Казанський:
– Враховуючи той факт, що в нас також збільшується кількість дітей з розладами спектру аутизму, ми створили робочу групу на базі нашого центру з фахівців центру для покращення та координації роботи з такими дітьми. Особливість полягає в тому, що кожна мати і дитина індивідуальні. І це захворювання чи патологія перебігають з певними особливостями. І щоб кожній окремій дитині надати найбільш ефективну допомогу, потрібно по кожній окремій дитині розробляти спільний план реабілітаційних заходів – на що має звернути увагу логопед, медичний психолог, вчитель, реабілітолог і т. д.
Ми зіштовхнулись з такою проблемою, що ми не можемо всіх дітей прийняти. Частково вони лікуються і проходять реабілітацію на базі нашого центру. Певна кількість дітей проходить реабілітацію на базі психіатричної лікарні, де є профільне спеціалізоване відділення дитячої психіатрії. Частина їздить в спеціалізовані центри, зокрема, у Львові, які надають допомогу саме цим дітям. Ми маємо думати про те, як або розширювати кількість фахівців, які працюють з такими дітьми, або створювати якісь окремі центри вузькоспеціалізованого напрямку з цієї патології.
Заступник директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА Марія Поліщук підтвердила той факт, що обласний центр не витримує потік такої кількості діток-аутистів:
– Але питання полягає в тому, що ця тема – як сніжний ком. Коли ми починали нею займатись, вона ще не була настільки кількісно вагомою. На сьогодні ми вже бачимо, що вона вже є проблемною, ми будемо думати, як це робити.
Наголосила Марія Поліщук, додавши, що наразі відбувається обговорення щодо створення філії центру в міській дитячій поліклініці або в психіатричній лікарні. Однак щодо створення окремого центру суто для дітей-аутистів, то заступник директора Депатаменту зауважила наступне:
– Якщо мова йде про охорону здоров’я області, то це питання не стоїть взагалі. На мою думку, це повинно бути щось освітянське. Адже ми говоримо, що це не повинна бути допомога інвалідам, а про те, що це повинна бути просто допомога дітям. І вона більше лежить в площині педагог-психолог-соціальний педагог, ніж в площині лікар. Якщо потрібно буде, ми проконсультуємо усю необхідну кількість хворих. От з курсами лікування у нас проблеми. Адже пропускна спроможність Центру щодо аутистів не відповідає на сьогоднішній день нашим потребам.
Батьки діток-аутистів наразі активно працюють над створенням громадської організації, аби ефективніше представляти і захищати свої інтереси. Наразі ініціативна група за власні кошти надрукувала інформаційні плакати, листівки, які будуть поширюватись в навчальних закладах міста, виготовила біг-борди про аутизм до Міжнародного дня інформування про аутизм. У перспективі батьки планують з допомогою місцевої влади створити центр із реабілітації, корекційної роботи з дітками з розладами розвитку у Чернівцях.
Одна з ініціаторок об’єднання батьків діток з розладами спектру аутизму, мати чотирирічного особливого хлопчика Олена Ончул переконана, що гуртом легше і ефективніше вирішувати проблеми:
– На сьогоднішній день аутизм є надзвичайно поширеним у світі. За статистикою – це кожна сота дитина народжується з таким розладом. І якщо в розвинених країнах уже навчились з цим працювати, то в Україні ще дуже багато проблем. Першочерговою є проблема ранньої діагностики. Чим раніше виявлено, тим ефективнішою буде проведена з дитиною робота. Дуже часто звертають увагу на це батьки, фахівці, педіатри тоді, коли дитина вже йде до школи. І за дуже короткий період зробити багато вже не виходить. У результаті дитина опиняється або в спеціалізованому закладі, або взагалі поза суспільством.
Олена Ончул наголосила, що найкраща допомога – це рання діагностика, висококваліфікована корекційна робота і толерантне відношення суспільства. І додала, що одним з елементів роботи з особливими дітками є інклюзивні класи, групи в садочках. Тобто, коли діти з розладами спектру аутизму навчаються нарівні з іншими дітками в звичайних класах. Саме інклюзивна освіта сприяє корекції захворювання і допомагає дитині соціалізуватись:
– Наші педагоги і вихователі, вони не навчені працювати з такими дітьми. Тому потрібно навчати і мотивувати цих педагогів до роботи з особливими дітками.
Окрім впровадження та покращення роботи інклюзивних класів, груп у навчальних закладах, роботи над створенням Центру для діток з розладами розвитку, об’єднання батьків діток-аутистів планує проводити активну просвітницьку кампанію, створити групу «Батьки для батьків» для взаємопідтримки сімей, у яких виховуються особливі дітки, запрошувати в Чернівці фахівців з інших міст, проводити тренінги, лекції, семінари для педагогів, психологів та соцпрацівників та інші заходи.
Нагадаємо, що “аутизм” з грецької означає “занурений у себе” — це вроджене психічне захворювання, що характеризується проблемами з взаємодією із зовнішнім світом, внаслідок чого виникають порушення в соціалізації. Проте інтелект аутиста не завжди понижений і почасти серед аутистів багато геніїв. В історію ввійшли такі аутисти, як Кім Пік (в трирічному віці перемножував тризначні числа), Мет Севедж (запам’ятовує музичний твір будь-якої складності лише один раз почувши), Крістофер Тейлор (досконало знає 30 мов), Донна Вільямс (авторка бестселерів), Темпл Гранден (професорка, докторка філософії) та інші.
Надія Вірна для Громадського радіо