Мешканка Волноваського району щодня долає 15 км, щоб лікувати людей

Шлях лікарки Людмили Багмут проходить тією територією, де нерідко літають снаряди й міни. Щодня вона долає біля п’ятнадцяти кілометрів від села Кам’янка Волноваського району до села Гранітне Тельманівського району. Саме в Гранітному знаходиться амбулаторія, якою вона завідує вже десять років. Бувало таке, що дорогою жінка потрапляла під обстріли.Допоможи Громадському радіо! 

«Прошла блокпост, прошло минут семь, я стала бежать, что есть сил. Слышу: летит мина – падала. Слышу: взорвалось – дальше побежала. Останавливалась только тогда, когда мина летела, чтоб лечь. Потом добежала до воронки, в воронку спряталась. Видимо, от САУ, потому что очень глубокая воронка была, чуть ли не в человеческий рост. Там вроде не страшно было, присела… Говорят: в одну воронку снаряд дважды не попадает. Пересидела, а потом дальше побежала», – говорить жінка.

А саме Гранітне – село, над яким з вересня минулого року літали міни і снаряди. Воно стояло між позиціями російських військ і українських. Там зруйнована значна частина хат, в дуже багатьох вибиті вікна. Є вбиті і поранені.

«Вы знаете, у нас 11 человек погибло. В том числе трое детей. Ну а домов очень много пострадало, я даже не скажу вам, сколько. На улице Набережной практически нет ни одного дома не пострадавшего».

У середовищі волонтерів про Люмилу Багмут ходять легенди. Волонтери захоплюються її самовідданістю і переповідають про її подвиги один одному.

Особливо вражає той факт, що останні три місяці вона сама фактично стала волонтером, адже за цей час не отримує зарплату.

Річ у тим, що райцентр Тельманове контролюється бойовиками з російської армії. Але частина району підконтрольна Україні. З практичних міркувань Верховна Рада передала певну кількість неокупованих сіл Тельманівського району в підпорядкування Волноваському району.

Але передати фінансові справи – не так просто. Виникають бюрократичні перешкоди. Саме тому бюджетними не можуть дістати свої зароблені гроші.

«Слава Богу, нам помогали волонтеры, нам очень много помощи пришло из Западной Украины, из Центральной Украины. Слава Богу, люди нас не забывают и понимают, что мы не террористы, что мы – народ Украины, который нуждается в помощи. Нам много помогали солдаты, особенно медикаментами. И инсулин нам передавал Киев, и отдельные волонтеры передавали медикаменты, и армия передавала особенно много антибиотиков, «Врачи без границ», МЧС. Слава Богу».

Голова Волноваської райдержадміністрації Валерій Лубінець наголошує, що проблема невиплати зарплат існує не тільки в лікарів, але і у всіх бюджетників.

«Замечу, что они ни одного дня не бросали свои рабочие места. Если это учитель, он каждый день приходит в школу, учит наших детей. Если это врач, он каждый день приходит, открывает амбулаторию, лечит наших граждан. Если это работники культуры, то они приходят каждый день в ДК, в библиотеке отпускают книги и работают».

Виявилося, що питання має вирішуватися в судовому порядку. Головний чиновник району сказав, що суд відбудеться найближчим часом і він вірить, що буде прийняте рішення, яке дасть змогу розморозити виплату зарплат.

Юрій Луканов з Гранітного для Громадського радіо