Як у Рівному голів судів обирали: перешкоджання, таємниці, відкритість

З початку квітня судами Рівного прокотилася хвиля виборів. Причиною тому стали зміни у Законі України «Про судоустрій і статус суддів». Отож слуги Феміди мали провести збори та обрати керівників судів шляхом таємного голосування.

Першими обирали голову у Рівненському міському суді. Таємно пройшло не лише голосування, як того вимагає закон, а й увесь захід. Про обрання голови чи проведення зборів не поінформували ні на сайті суду, ні в будь який інший спосіб. Дізнатися про подію вдалося лише постфактум, запитавши про збори у самого голови Миколи Герасимчука, який очолював суд до виборів, а тепер і після них.

Оскільки на сайті і досі немає повідомлення про його обрання, можна припустити, що інформувати про свою діяльність та прийняті рішення суд не вважає за необхідне.

Медіа-юрист Інституту розвитку регіональної преси Олександр Бурмагін, каже, що немає норми, яка зобов’язувала б суд інформувати про обрання голови.

– Мають надавати таку інформацію, наприклад, за запитом, тобто вона не є закритою. Але такого прямого обов’язку, в законодавстві прописаного, у них щодо обрання голови суду немає дійсно.

Апеляційний суд Рівненської області також не анонсував збори, проте представники громадських організацій дізналися і все-таки потрапили на захід. Питань щодо доступу громадян на захід, а також фото та відео зйомки не виникало.

Судді обрали головою Олега Полюховича, який тепер продовжить керувати судом протягом наступних двох років.

У Господарському суді Рівненщини, на відміну від попередніх двох, майбутні збори анонсували. Повідомлення з’явилося на сайті за три дні до виборів. Проте прийшовши на захід, у журналістів так і не вийшло потрапити у приміщення, де зібралися слуги закону.

Спочатку керівник апарату Олексій Рижий на пару з головою суду Вадимом Торчинюком обурювались відсутністю попереднього клопотання. За тим повідомили, що збори суддів дозволяють їх присутність на заході, але забороняють відеозйомку. Чому та на підставі чого права журналістів обмежили так ніхто й не пояснив.

Більше того голова суду Вадим Торчинюк запевнив, що на зборах вагу мають лише рішення зборів:

– Лише голосуванням визначається будь які ці, чи допуск журналістів, будь які питання. Там не розповсюджуються інші законні норми.

Саме так, «там не розповсюджуються інші законні норми» – каже журналісту голова суду Вадим Торчинюк.

В результаті чоловік фізично не впустив представників ЗМІ до зали, де проходили збори. Про це повідомили міліцію, та вона у діях судді порушень, ймовірно, не побачила, адже реакції на заяву досі немає. Медіа юрист Олександр Бурмагін каже про порушення Закону «Про інформацію»:

– Це можна говорити про порушення статті 25 Закону «Про інформацію», де є перелік прав журналістів, право бути присутнім на заходах, які організовують суб’єкти владних повноважень.

Такі речі, як вибори голови суду є важливими. Адже діяльність суду, та його очільників поширюється на широке коло осіб, чи то вони мешканці якогось міста, чи то однієї або навіть кількох областей. Крім того суддівська зарплатня сягає 12 тисяч гривень і це не враховуючи численні надбавки за складні умови праці і тому подібне.

В такому контексті обмеження права знати те, як і кого обирають на крісло голови суду, виглядає не так привабливо як з точки зору суддів. І хоча не всі суди збиралися у режимі секретності, поки що очільника не змінили ніде. П’ять судів з шести вже провели збори, на черзі Рівненський районний.

Без жодних зауважень обрали голів лише двох судів: Господарського апеляційного та Рівненського окружного адміністративного. Та й то в останньому весь захід виглядав формальністю, адже проти діючого голови ніхто не висувався. Усіх суддів просто внесли в бюлетень. У підсумку обрали нового-старого голову Василя Шарапу. Судді підтримали шефа одноголосно 14 з 14.

Нагадуємо, 12 лютого 2015 року Верховна рада прийняла Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», який потягнув за собою зміни, що стали причиною проведення виборів голів судів.

«Для чого той закон приймали?», – спитаєте ви.

У пояснювальній записці до законопроекту метою зазначають,зокрема, забезпечення однакового застосування закону, удосконалення процедур призначення на посади суддів та інше.

«Прийняття та реалізація цих заходів дозволить посилити утвердження в суспільстві верховенства права та законності, сприятиме відновленню довіри до суду і суддів».

Саме так обґрунтовували законопроект. Як видно, судді вбачають іншу мету, бо відновленням довіри до себе очевидно не дуже переймаються.

Рівненське агентство журналістських розслідувань спеціально для Громадського радіо