Все про статус учасника АТО — фундація «Відкритий діалог»

Як отримати статус учасника бойових дій розповідає юристка фундації “Відкритий діалог” Тамара Комісарова. Які закони регламентують процес надання статусу? Хто опікується процесом: боєць чи його командир? Які документи потрібні для надання статусу учасника АТО? Чи можна отримати такий статус за рішенням суду? Які волонтерські організації надають юридичні консультації бійцям і допомагають отримати статус? Відповіді на ці запитання ви знайдете у подкасті Громадського радіо, записаного за матеріалами буклету про права бійців АТО від фундації “Відкритий діалог”.

В Україні є Закон «Про статус ветеранів війни», гарантій їх соціального захисту, який визначає, які категорії осіб мають право на статус учасника бойових дій. Дуже важливо, щоб мати такі пільги, отримати цей статус. Отже, Закон зазначає, що учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці та працівники Збройних Сил України, Нацгвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та інших відомств військових формувань, які брали участь в антитерористичній операції, а також працівники підприємств, установ та організацій, які залучалися до виконання певних робіт і брали безпосередню участь в АТО. Ось ці дві категорії.

Зараз на підпис у Президента лежить законопроект №1688, який буде вносити певні зміни. І вже працівники підприємств, установ та організацій не будуть мати право набуття такого статусу, але будуть мати таке право добровольці, які входили в склад військових формувань.

– Як відбувається сама процедура присвоєння статусу учасника бойових дій, які документи потрібно подати?

– Порядок надання учасника бойових дій учасникам АТО визначений постановою Кабміну, яка була прийнята 20 серпня 2014 року. Процедура виглядає наступним чином. Командир військової частини самостійно збирає документи (але якщо командир нехтує своїми обов’язками, законодавець надав можливість бійцю самостійно пройти цю процедуру), і віддає їх на розгляд відомчої комісії. Ця комісія протягом місяця приймає рішення, повідомляє про це Державну службу з прав ветеранів та учасників АТО, і кадровий департамент видає посвідчення бійцю, нагрудний знак та листи талонів на право одержання знижки на проїзд. У випадку, якщо в комісії виникають спірні питання, то вони передаються на вирішення до міжвідомчої комісії. Вона теж приймає рішення у місячний строк.

Основним документом, що підтверджує участь в АТО, це є витяги з наказів, директив, розпоряджень, книг нарядів, матеріальних та службових розслідувань, графіків несення служби і т.д. Є ще додаткова довідка про встановлення участі в АТО, але часто на практиці не дотримуються форми, встановленої законодавством. Та це не є перешкодою.

– Наступне запитання до координатора моніторингової місії фундації «Відкритий діалог» на Сході України Агнєшки Гуральської. Які типові помилки і проблеми, з якими Ви стикаєтесь при розмові з військовими, які хочуть отримат статус учасника бойових дій? Як ці проблеми можна вирішити?

– Насправді, часто командирами не ведуться журнали бойових дій, немає наказів, за якими бійці мають бути відправлені на лінію фронту. Це не у всіх, але трапляється. Навіть фотографії або відео, в яких видно, що боєць згідно з наказом знаходиться в зоні АТО, можуть допомогти в найбільш складних випадках. Тому може допомогти все, що підтверджує, що боєць є учасником, навіть товариші, які з ними воювали.

– До кого можуть зветратися бійці, коли в них виникають проблеми?

– Можна звертатися безпосередньо до нас, в фундацію «Відкритий діалог», можна також до правозахисної організації «Січ», юридичного об’єднання “Юридична сотня”, з нами співпрацює Товариство ветеранів АТО, Спілка учасників ветеранів-інвалідів АТО, Всеукраїнська громадська організація “Асоціація правників України”.

Державні структури йдуть на зустріч бійцям, вони розуміють, що проблема, з якою стикнулася держава є новою, і вона не готова до цього. При Міністерстві оборони відкриті гарячі лінії, Київська міська державна адміністрація теж має свою активну гарячу лінію, куди бійці можуть звернутися і отримати потрібну інформацію. Якщо бійцю відмовляють в наданні статусу, то це питання може повторно виноситися на розгляд відомчої комісії за рішенням керівника відповідного міністерства, а також на розгляд міжвідомчої комісії за рішенням міністра соціальної політики. Тобто можна звертатись в державні органи, щоб вони ініціювали повторні розгляди. Або завжди можна звернутися до суду. Рішення суду вже визнається як документ, що підтверджує статус учасника бойових дій.