Старший лейтенант Юрій Брехаря з 40-го окремого мотопіхотного батальйону Сухопутних військ Збройних сил України у
вівторок, 12 травня, вже має бути на робочому місці. Але в його військовій частині ще ніяких документів щодо його демобілізацій немає:
– З першою хвилею мобілізації такої проблеми не було. В січні 2015 року вийшов відповідний Указ Президента, всі частини готувались наперед. Міноборони, отримавши Указ, видав директиву, яка була надіслана до військових частин. Відповідно, був складений графік демобілізації, частини готували документи. І коли підходив термін демобілізації, за 10 днів до цього терміну, люди вже мали підготовлені документи. Але з другою хвилею мобілізації вийшли проблеми. Думаю, проблема пов’язана з недобором особистого складу, можливості наступу противника. Тому довелось хвилю призиву продовжити на місяць. Зараз держава не зацікавлена в тому, щоб понижувати боєздатність армії, відправляти людей на демобілізацію без набору тієї кількості людей, які готові їх замінити. Тому наразі маємо таке, що Указ прийнятий 6 травня, 7 травня він вступив в силу. А сама мобілізація минулого року почалась 6 травня. В результаті, Міністерство оборони не підготувало і не передало у військові частини директиви. Отож людей звільнятимуть в запас з затримками. Чим небезпечні ці затримки? Тим, що військовослужбовці можуть втратити роботу. Тому що роботодавець зобов’язаний зберігати робоче місце за призваними на службу по мобілізації не більше року. Далі можна вирішувати питання через домовленості з працедавцем. Він може піти назустріч і продовжити термін, відпустка тощо, або просто скаже, що звільнить. Що, власне, і відбулось з деякими військовослужбовцями.
Юрій Брехаря також розповів, що військовослужбовці, аби якось вийти з цієї ситуації, просять у військової частини довідки, що вони ще на службі. Декому працедавець не виплачує в такому випадку зарплатню.
–
Юрист військової частини, в якій служить Юрій Брехаря, Максим Тимочко поділяє тривогу колег. Однак наразі законних підстав для звільнення їх в запас немає. Таким чином у роботодавця відсутні підстави, щоб продовжувати зберігати робоче місце за мобілізованим і виплачувати йому місячний заробіток:
– Там проблема з формулюванням періодів звільнення з військової служби. Якщо уважно прочитати Указ Президента, то там чітко зазначено, що документ стосується не окремих військових частин, а Міністерства оборони. Тому, для того, щоб застосувати будь-яку норму військовій частині щодо звільнення, для цього потрібне якесь розпорядження або директива міністерства. Тому ми чекаємо такої директиви, яка стане підставою для того, щоб ми могли виключити із списків військовослужбовців частини.
– Видаємо довідки, щоб підтвердити, що військовослужбовці дійсно перебуває на військовій службі і у зв’язку з тим, щоб не послаблювати обороноздатність держави не може бути зараз звільнений. Цілком логічно, з точки зори обороноздатності, ми розуміємо, що потрібно зберігати Збройні сили в постійній бойовій готовності, побільше людей залишити на службі, бо є загроза наступу на Сході України. Але, з іншого боку, чому тоді не продовжити дію пільги на роботі військовослужбовцям надалі?
– Ми зараз говоримо з вами, а людина має зараз везти цю довідку і доповісти роботодавцю, що він не зможе з’явитись вчасно.
Командування військової частини вже підготувало телеграму до вищого керівництва. Але це тільки озвучить, а не вирішить проблему, переконаний Максим Тимочко.
Командир військової частини Віктор Почерняєв запевнив, що, незважаючи на те, що Указ Президента вчора став чинним, для того, щоб його можна було застосувати, повинні бути накази і розпорядження Міністерства оборони, Генерального штабу, Сухопутних військ і нижче. Тому командування звернулось до вищого штабу з телеграмою за роз’ясненнями:
– В нас немає розпорядження ні Міністра оборони, ні начальника Генерального штабу, ні командувача Сухопутних військ, ні нашого командувача Оперативного командування щодо виданого Указу Президента. Тобто у нас підстав наразі для звільнення немає. У нас є лиш розпорядження вищого штабу про те, що звільнення буде проводитись в терміни червень-липень цього року щодо цієї хвилі мобілізації у зв’язку з недопущенням зниження рівня боєздатності Збройних сил, – зауважив Віктор Почерняєв.
Командир додав, що вважає безпідставними дії чи заяви працедавців, які кажуть, що будуть звільняти людей. Адже права військовослужбовців захищені законом.
Координатор проекту правової допомоги учасникам АТО адвокат Роман Титикало зауважив, що якщо минулого разу Указ Президента чітко прописав 10-денний термін приведення всіх процедур, щоб вчасно звільнити військовослужбовців в запас, то зараз такого зроблено не було. Він додав, що з такою ж проблемою до нього звернулись бійці 12 батальйону територіальний оборони міста Києва:
– Питання вирішується двома шляхами. Перше – домовляються на місцях, щоб людину в першу чергу демобілізували. Другий варіант – це коли люди йдуть на лікарняний, у відпуск для того, щоб потрапити на роботу чи щоб, навпаки, сказати, що не можу з’явитись на роботу, бо знаходжусь на лікуванні. Фактично, законного методу вийти з нинішньої ситуації немає. Є умовно законні способи (лікарняний, відпустка), шляхом маніпуляцій.
Роман Титикало додав, що ситуація зараз тупикова. Адвокат зауважив, що вже звернувся до депутатів Верховної Ради України з цього приводу. Також від імені ініціативи готується звернення до Президента та Міноборони з приводу врегулювання питань з демобілізацією за Указом від 6 травня.
Тим часом від імені військовослужбовців 40-ого окремого мотопіхотного батальйону в мережі Інтернет розповсюджено відкрите звернення щодо порушення прав військовослужбовців на працю. В ньому військові намагаються привернути увагу до проблему, яка, за їхніми словами, може спричинити до напруження в суспільстві та ще більше дестабілізувати ситуацію в державі.
Надія Вірна для Громадського радіо
Фото: www.sq.com.ua
