У Львові переселенці з Донбасу відзначили трагічну для себе дату псевдореферендуму

11 травня, у річницю незаконного референдуму на Донбасі, переселенці відзначили у Львові невеликим мітингом. Настрій там панував трагічний, адже і дата ця для кожного, хто змушений був покинути дім, невесела. Адже саме 11 травня стало зрозуміло, що вороття немає і сепаратисти просто так не зупиняться. У центрі Львова зібралося кілька десятків людей, вони поспівали український гімн, подивились на фотографії довоєнного і вже сучасного Донецька, представлені тут же, запалили свічки на честь жертв конфлікту.

Учасники акції розповідають, що прийшли сюди з різними мотивами – хтось пригадати страшні події річної давнини, дехто хотів проявити свою проукраїнську позицію хоч зараз, спокутуючи власну пасивність рік тому. Про свою мотивацію Громадському радіо розповіла переселенка з Луганська Вікторія:

«Я жалею, что не пошла на митинг в Луганске тогда, поэтому пришла сегодня. На «референдум» у нас мало кто ходил, все боялись провокаций в этот день. Жалею, что не пошла на митинг в поддержку Украины, все времени не было, это все казалось каким-то бредом, безумием, которое быстро закончится. Месяц бомбежек пережили и уехали из-за того, что стало понятно, что невозможно будет покупать лекарство для мамы и надо выезжать».

Організатори зауважують, що довго вагалися – чи проводити свою трагічну акцію під час травневих свят, втім, все ж наважились на це, адже ця дата є важливою і болючою для кожного з переселенців. Організували акцію громадянські об’єднання «Україна – шлях єдності» та «Вітер зі Сходу». Алла є одною з організаторок мітингу, про своє ставлення до дати вона говорить:

«Для нас это действительно день скорби. Что касается моей семьи, моих детей лишили бабушки, мою маму лишили возможности видеться с внуками – она по ту сторону баррикад. Поэтому для меня этот «референдум» – как межа. Год назад говорила, что если в Донецке будет что-то наподобие Приднестровья, то я детей учить здесь не буду».

Підтримати так би мовити братів по нещастю прийшли й кримчани. Загалом у Львові є тенденція тісної співпраці між переселенцями зі Сходу й Криму. Про те, чому для кримчан так важливо підтримати «східняків», Громадському радіо розповів співзасновник організації «Крим-SOS» Алім Алієв:

«Мы прекрасно понимаем, что проблема Крыма и Донецка – это абсолютно две связные проблемы, и мир в Украине будет только тогда, когда эти две проблемы будут решены. Мы, те, которые без войны, но пережили так же оккупацию Крыма, мы очень хорошо, на внутреннем уровне понимаем переселенцев из Донецка. Львов, наверное, может показать пример другим регионам слаженной работы общественных организаций, которые занимаются темой переселенцев. Мы буквально на днях создали Координационный совет, куда входят 12 организаций. Лишь объединившись мы можем решать более глобальные проблемы».

Переселенці з Донецька на подібних зустрічах все рідше говорять про швидку перспективу повернення додому, адже втрачають віру в це. Тож вони облаштовуються та все більше інтегруються у своїх нових рідних містах.

Ірина Гречана зі Львова спеціально для Громадського радіо