Любов Калмакова: «У кримчан аргументів „за“ Україну все менше і менше»

Активістка громадського руху “Євромайдан Крим” Любов Калмакова переїхала з Сімферополя до Львова більше року тому. Тут вона продовжує активно займатися громадською діяльністю й зосередилася на інформуванні українців материкової частини України про українців окупованого Криму. Нещодавно її ім’я опинилось у списках людей, проти яких прокуратура окупованого Криму порушила кримінальну справу за участь у Євромайдані. Ми вирішили поспілкуватися з Любою й розпитати в неї про ці списки.

– Нещодавно я дізналась з інтернету, що активістів Євромайдану розшукує прокурорша окупованого Криму Поклонська. Що є кримінальна справа, в якій зазначені учасники. В тому переліку є я. Адекватного пояснення цьому немає. На думку Поклонської, як зазначається в тих документах, збирала кримчан і відправляла в Київ кримчан, і закликала їх бити беркутівців ланцюгами, чинити напади. Це смішно сприймати це від Поклонської. Я не вважаю себе винною, в тому, що мені інкримінують. На момент Євромайдану в Криму я займала громадську позицію громадянки України. Ми виходили на акції підтримки європейських цінностей, захисту прав людей. Нічого незаконного ми не робили. Навпаки, ми намагались якось Крим активізувати, щоб люди виходили, прокидались.

– Чи є якісь здогади, чому саме тепер ці кримінальні переслідування почались? Адже Євромайдан був вже більше року тому? Чому саме тепер ця заява так званої прокурорші?

– Саме це і смішно, що Поклонській знадобився цілий рік, щоб виявити чотирьох координаторів Євромайдану, щоб дізнатись, хто вони такі, всі їх дані і їхнє найближче коло. Зараз, коли вже в Криму ті окупанти зайняли стабільні позиції, відчувають безкарність і свавілля, вони вже взялись за нас. Впродовж року вони просто займались тим, що закріплювались на своїх місцях, залякували людей, щоб ті мовчали і не чинили опору.

Окупантська влада все ж таки знає, хто з громадських активістів збирається виїжджати, а хто не збирається виїжджати. Ті, хто вже виїхав, їх зараз занесли в кримінальну справу і говорять про це публічно. Ті люди, які ще лишились, вони просто не хочуть їх залякувати, а хочуть дочекатись моменту. У них є певні плани щодо таких активістів і вони поки їх не чіпають. Прикладом є активіст Леонід Кузьмін, який був організатором акції в День народження Тараса Шевченка. Він теж міг би бути в тому списку, але чомусь його там немає. Значить у окупанта є інші плани на цю людину і вони просто не хочуть його злякати, щоб він не їхав.

– Відомо, що на території окупованого Криму залишилось багато свідомих українців, патріотів своєї держави. Але вони не покинули півострів. Чому? Чи допомагає їм материкова Україна?

– Звичайно, що в Криму є як етнічні українці, так і етнічні росіяни з проукраїнськими поглядами. Просто вони зараз не мають можливості демонструвати свої погляди. У нас якось було неприйнято велелюдно виходити на акції, щось скандувати. Тому даремно очікувати таких самих дій в умовах окупації. Люди досі зберігають свої погляди. Хоча аргументів «за» Україну залишається все менше і менше.

Українська влада не може зараз реально конкурувати з тими кроками, які робить російська влада по відношенню до людей, які перебувають в Криму. Це питання і соціального захисту, і зарплат, і пенсій, видимості, що щось робиться в законодавчому полі чи якихось перспектив. Від української влади подібних слів та дій не чуємо. Українська влада трошки не розуміється на кримських питаннях і обіцяє те, що популярне в соціальних мережах, в інформаційному полі. Вони тільки повторюють ці лозунги. Але не розуміють, що кримчани, які зараз живуть в Криму, цю інформацію або не сприймають всерйоз, або взагалі агресивно налаштовані до такої інформації. Українській владі потрібно запитувати і прислухатись до кримчан, які зараз перебувають в Криму і вже, реагуючи на їх проблеми, будувати якусь стратегію роботи. Потрібно орієнтуватись на людей, які в Криму. Тому що від них залежить, в якому напрямку буде рухатись півострів.

Люди з проукраїнською позицією в Криму є. І нам треба їх максимально тримати на зв’язку. Як їм розповідати, що відбувається на материку, що ми пильнуємо, що тримаємо руку на пульсі. Так і від них чути якісь меседжі, що вони очікують.

Я бачу, що на материку громадяни України підзабули про Крим, або чую такі заклики «А нащо нам Крим, там ж люди з проросійськими поглядами» чи щось таке. Мені це болить. І я не можу це спокійно слухати. Такі заклики не призведуть до розрулювання цієї ситуації. Тому я бачу своєю місією, задачею –  інформаційну діяльність. Як у Львові, так і в інших містах потрібно розповідати про історію Криму. Кримські етнічні українці з’явились не просто так, чи з неба впали. Вони чималий вклад внесли у розвиток Криму. Вони заслуговують на те, щоб на них звертали увагу, з ними рахувались. Це все бере початок від історії, – розповіла активістка громадського руху Євромайдан Крим Любов Калмакова.

Надія Вірна з Чернівців для Громадського радіо