У Костянтинівці кожну десяту вулицю перейменують

У Костянтинівці на засіданні виконкому створили робочу групу з перейменування вулиць і скверів, що підпадають під Закон про декомунізацію. Секретар міської ради Юрій Разумний наголосив: аби все відбувалося відкрито й були враховані побажання городян, місцева влада запросить і їх до цього процесу:

 

 

Потенциально горожане понимают, какая улица будет переименована. Чтобы демократично подойти к этому вопросу, мы разместим в СМИ контакты исполкома, куда можно присылать свои предложения…

Натомість називати вулиці іменами історичних діячів місцева влада не радить, бо у кожного своє сприйняття історії, – підкреслив Юрій Григорович:

Я бы посоветовал отойти от имен исторических деятелей, ведь у каждого свое восприятие исторических событий. При этом мы понимаем, что Сливовых и Абрикосовых на всех не хватит. Есть нейтральные названия: улица Мирная, Солнечная…

Робочу групу очолила заступник міського голови Тетяна Коваленко. За її словами, з 300 вулиць міста перейменуванню точно підлягають до 40. Але це попередні цифри.

У нас 300 улиц, переименованию подлежат 38. Если их назвать Абрикосовыми, это одна процедура, если именами исторических деятелей – это дольше, – говорить Коваленко. 

Городяни по-різному ставляться до перейменування. Є такі, що вважають зараз – не час. Натомість інші висловлюються «за» нові назви, передусім з української культури чи історії свого міста.

Петро: В свое время промышленность дала развитие городу, я за то, чтобы улицы были названы в привязке к промышленным предприятиям, может, именно это сейчас даст духовный толчок возрождению Константиновки…

Дмитро: Нужно связать улицы с основателями города. У нас нет улицы Константиновской, Дмитриевской, Номикосовской. А ведь эти помещики основали Константиновку…

Говорити не про перейменування окремих вулиць, а про створення топонімічного образу міста закликає громадський активіст Володимир Березін. Завдяки зусиллям його громадської організації ще у 90-х роках перейменували Карлолібкнехтовськ у Соледар, а вулиці Карла Лібкнехта, що в Артемівську, повернули історичну назву – Соборна.

Нужно говорить о топонимическом образе каждого города. Например, в Артемовске жил Григорий Сковорода, давайте назовем сквер в его честь, а на лавочках напишем его изречения, известные всему миру…, – розповів Березін.

Сам Володимир Березін є членом Національної спілки краєзнавців України і вже не перший рік досліджує історію Донеччини, тож знає, як тут свого часу називалися міста.

Юзовка была Троцким, потом Сталино, а потом только Донецком. Енакиево было Рыковым, а Попасная – Кагановичи. Это позор! Такой позор с названиями 300 городов…, – говорить громадський активіст.

Вже сьогодні краєзнавці мають чимало пропозицій щодо назв. Зокрема, вулицю Карла Маркса у Костянтинівці перейменувати у вулицю Лелеки, бо тут і досі мешкає останній в’язень концтабору Марта Лелека. А центральну вулицю Артема в Артемівську назвати вулицею Прапора України, – наголошує Володимир:

Улице Артема присвоить название Прапора Украины. Здесь впервые над Донбассом в 1917 году был поднят флаг Украины. Здесь же его подняли и в прошлом году в прямом эфире, когда освобождали Артемовск от нынешних оккупантов…

Пропозиції активістів подобаються місцевому журналісту Петру Чумакову, та от чи почує їх місцева влада – то велике питання:

Я думаю, что у активистов будет много предложений. Есть краеведы, которые занимаются этой проблематикой. Но услышит ли их местная власть? Это большой вопрос…

Вже сьогодні на Донеччині почалася робота зі збору інформації від городян щодо майбутнього перейменування. Активісти закликають людей долучатися, аби вулиця у їхніх документах змінилася на українську частинку історії, а не криваву радянську.

Наталя Поколенко з Костянтинівки для Громадського радіо