"Наша сім'я вбита гнівом інших людей" — в Австралії пом'янули жертв MH17

Політики і глави держав згадали про біль, який родини жертв все ще відчувають через рік після того, як збили літак. Про це повідомляє The Guardian.

Вони також намагалися знайти слова, щоб описати акт, який залишається предметом міжнародного розслідування. Загибель 298 осіб, у тому числі 40-а, які називали Австралію домом, були описані по-різному: невимовним актом, страшною катастрофою, злодіянням, незрозумілим злочином…

“Сім’ї, рідні яких були вбиті 17 липня 2014 року, стали жертвами «жорстокого, несправедливого жарту долі”, – сказав Білл Шортен. 

“Пасажири заслуговували повернення додому, — сказав Тоні Ебботт, — а не “вистрілу в небо в агресивній війні в одної країни (Росія) проти свого меншого сусіда (Україна)”.

Але, зрештою, щирий заклик до миру від сім’ї Маслін. Ентоні Маслін і Маріте Норріс з Перту  втратили своїх дітей: Мо (12 років), Еві (10 років) і Отіс (8 років), коли збили літак.

“Наша сім’я стала безневинною жертвою далекої війни. Вони були вбиті гнівом інших людей”, — написала пара в листі, зачитаному Джулі Бішоп, міністром закордонних справ.

“Ми намагаємося не брати участь в тому, що ми бачимо, як руйнівна хвиля печалі, страждання і гніву в світі сьогодні. Важливо, що ми як і раніше позитивно, терпеливо і уважно думаємо і діємо так,  щоб більше не створювати болю”.

Вони вирішили “зосередитися на тому, що ми є, а не те, що ми втратили, і один, що ми маємо — це вічна титанічна сила любові до наших дітей — і від них”.

“Жодна ненависть в світі не буде настільки сильною, як любов, яку ми маємо до Mo, Еві та Отіса”, — пишуть вони. “Жодна ненависть в світі ніколи не буде такою сильною, як любов до нашого  дідуся Ніка; немає такої ненависті в світі, яка буде настільки сильною, як наша любов  один до одного “.

Потім настав найскладніший момент. Фотографії кожного з австралійських жертв — усміхнених, щасливих, ні в чому не винних людей – проектувалися на великі екрани, одна за іншою, що переривалися  повторюваним слайдом “Пам’ятай”, тоді як Австралійський дівочий хор і Королівський оркестр виконували  “Я — Австралієць “.

Їхні імена були вписані на меморіальній дошці в саду поруч з Парламентом, яку відкрили, перед початком служби  в п’ятницю.

Генерал-губернатор Петро Косгроув, колишній голова  оборони, підтвердив, що любов  має переважати над ненавистю. Але в його голосі звучало,  що винні будуть притягнуті до відповідальності за вчинення “найжорстокішого злочину”. Вони влучили в людей, які не були солдатами, а які були “дійсно невинними”.

“Цей факт тільки збільшує нашу тугу”, — зауважив він.

Так багато туги; так багато питань; так мало відповідей.

Джерело: The Guardian
Переклад: Яцишин Мар’яна для “Громадського радіо”