Зміни клімату починаються з кожного з нас

У своїй доповіді Економіка зміни клімату британський економіст Ніколас Стерн пише, що кліматичні зміни негативно впливатимуть на економіку та соціальне життя всієї планети. І саме тому не лише екологи б’ють на сполох — щороку лідери світових держав збираються на Кліматичних самітах та намагаються хоча б частково вирішити це питання.

Втім до боротьби проти небезпечних наслідків глобального кліматичного виклику може приєднатися і кожен з нас. Як це зробити, досліджувала Мар’яна Яцишин. Зокрема вона дізнавалась і думку українських фахівців.

Що помітили науковці у світовій картині клімату

Світова картина клімату поволі змінюється, але помітити ці трансформації кожному з нас не просто. Щоби зафіксувати відхилення, дослідники звертаються до найбільш наочних прикладів. Ось один і з них. 

В Арктиці глобальні зміни клімату відбуваються набагато швидше. За останні 30 років зникло 75% літнього льодяного покриву, — стурбовано повідомляє Greenpeace. Чому це небезпечно? Тому що полярний лід відбиває більшу частину сонячного тепла назад до космосу, охолоджуючи планету, стабілізуючи погодні системи, від яких залежить сільське господарство.

Отже, зменшення льодового покриву означає повільне нагрівання планети. А це у свою чергу призводить до нового вивільнення води з льодовиків.

Танення льодовиків призведе до підвищення рівня світового океану, що затопить, в першу чергу, острівні держави, мешканці яких будуть змушені покинути свої домівки. Зросте кількість біженців, людство зіткнеться з проблемами водопостачання, деградації сільськогосподарських земель і лісових масивів, поширяться небезпечні хвороби, — розповідають експерти Робочої групи з питань зміни клімату.

Ось, наприклад, як підняття рівня світового океану може вплинути на північне узбережжя Європи:

Якщо ж температура підвищиться ще на 2°C, то рівень моря підвищиться на 6м. Дослідження на цю тему було опубліковано на сайті журналу Science. Зокрема, у статті вчені повідомляють, що у порівнянні з індустріальною епохою, рівень моря вже піднявся на 200 мм. За даними дослідження до кінця століття 150 млн людей постраждає від повеней і затоплення земель. У  екологічної організації “Friends of the Earth” цифри, щоправда, менші  —  “лише” 100 млн. 

Аномальна спека — ще один з наслідків глобальних змін клімату. Для простого українця, мабуть, найочевиднішим доказом є нинішнє  гаряче літо. Але науковці бачать картину ширше. В період з червня по липень NASA Earth Observatory зафіксувала рекордну спеку на території Європи. І, за деякими підрахунками, ці показники постійно зростатимуть.

Як пише The Washington Post, вчені Climate Central повідомляють, що можливою причиною нещодавніх масштабних пожеж на Алясці можуть бути глобальні зміни клімату: “Це відбувається на тлі драматичного потепління Арктики і Аляски, зокрема, тому що Аляска прогрівається більш, ніж вдвічі швидше, ніж в інших частинах країни.”

Грунтуючись на висновках вчених Міжурядової групи експертів зі зміни клімату( IPCC), українські екологи розширюють список потенційних небезпек, до яких можуть призвести кліматичні трансформації. А саме зростання повеней, перетворення степів південного регіону на пустелі, затоплення прибережних частин та гостра нестача питної води в центральних і східних регіонах, — усе це безпосередньо торкнеться України, вважають експерти Робочої групи з питань зміни клімату.

Докази екологів шокують. 97% вчених зійшлися на тому, що глобальні зміни клімату —  це наслідок промислової діяльності людини. Здається, що усіх нас чекає єдине майбутнє — постійні природні катаклізми та боротьба за виживання. Однак, вихід є, вважають науковці І їх слова навіть ретранслюють деякі світові політики.

Ми — перше покоління, яке відчує наслідки зміни клімату і останнє покоління, яке може що-небудь з цим зробити, — заявив Барак Обама на кліматичному саміті ООН в Нью-Йорку.

Дослідники вважають, що зменшити вплив людини на природу можна на декількох щаблях: від рівня загальнопланетарного до рівня вашої особистої оселі.

Дії на міжнародному та державному рівнях

Ще 1992 року у Ріо-де-Жанейро була підписана Рамкова конвенція ООН про зміни клімату. Вона націлена на зменшення концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, який не допускав би небезпечного впливу людини на кліматичну систему. Опісля Саміту Землі, конференції учасників Рамкової конвенції відбуваються щорічно. У 2015 захід пройде у Парижі (30 листопада-11 грудня).

В рамках конвенції у 1997 році було прийнято Кіотський протокол для обмеження викидів парникових газів. На сьогодні протокол підписала та ратифікувала 191 країна. Хоча Україна теж приєдналась до нього, втім до 2015 року Київ уперто блокував кліматичні переговори, намагаючись випросити для себе квоти, щоб потім успішно їх продавати. Принаймні так вважають деякі фахівці:

Українські урядовці не просто намагаються «проїхати зайцем» в процесі запобігання кліматичної катастрофи, але й продати сусідам квитки, знайдені на підлозі. На жаль, логіка української делегації не змінилася: національним інтересом вони вважають не безпечне довкілля для своїх співгромадян, а можливість окремих компаній заробити на “торгівлі повітрям”. Але такий підхід неприйнятний для інших країн, які намагаються відвернути глобальну катастрофу, — зауважувала на сайті Національного екологічного центру України експертка з питань зміни клімату Марія Сторчило.

Втім, на переговорах у Бонні Україна змінила свою позицію. За словами експертки “делегати відмітили Україну, як активного учасника переговорів”. Пані Сторчило каже: “Ми припинили блокувати переговори, і другий напрямок переговорів  — це нова угода. Її специфіка в тому, що там не буде квот. Тобто, кожна країна мала відзначити, які з зобов’язань вона себе бере.”

Крім того, останніми роками українська держава почала вкладатися у енергоефективність. Зокрема, за інформацією еколога Максима Бабенка, місцева влада відшкодовує від 25 до 40 % кредиту для переходу на відновлювальну енергетику.  Ця програма практикується у розвинутих країнах і є доволі ефективною. Для заохочення громадян на перехід до альтернативних джерел енергії встановлено “зелений тариф” — енергопостачальники зобов’язуються купувати електроенергію за підвищеним тарифом. Програма діє у 63 країнах світу.

Локальні дії

Глобальні проблеми неозброєним оком можна бачити у наших містах і селах: сміття, викиди, нерозумні витрати енергії. До вирішення цих проблем екологи Робочої групи пропонують залучати владу, громадські організації і ЗМІ. Вимагайте від органів місцевого самоврядування створення умов для безпечного використання транспорту, впровадження системи роздільного збору та переробки побутових відходів, — радять вони.

Українські громадські організації створюють заходи для привернення уваги до екологічних проблем та популяризують еко-спосіб життя. Зокрема, це інформаційний тур Енергонезалежність — наша спільна справа або ж Енерджайзер Кемп від Екоцентру, Green Fest у Хмельницьку від ХМКР і т.д.

Подібні заходи проводяться у багатьох містах. Екологи кажуть, що знайти однодумців не проблема, будо би бажання: приєднуйтесь до місцевих екологічних організацій, або ж пропонуйте свої ідеї. Якщо у вашому місті немає громадських/молодіжних/екологічних організацій — це не має бути виправданням, а лише чудовою нагодою зайнятися громадською діяльністю. Вирішувати не лише екологічні проблеми, а й розвивати своє місто в інших сферах.

Що зробити у вашому власному господарстві?

І нарешті, список порад від екологів. Що робити, аби підвищити енергоефективність, “Громадському радіо” розказав експерт Національного екологічного центру України (НЕЦУ) Максим Бабаєв:

Побутова техніка

Пральну машинку завжди треба завантажувати повністю і  виставляти правильну програму, щоб програма правильно відповідала тому, що там переться. Неправильно вибрана програма – це близько 20 % електроенергії, яка буде потрачена марно. У випадку, коли речей мало, краще випрати їх руками. Електронні прилади потрібно вимикати з мережі. Режим «stand by» (режим очікування)  — це те, про що ми не думаємо, але в цьому режимі споживається близько 8% енергії, яка йде в нікуди.

Важливо правильно розставляти прилади і розуміти, що з чим не можна ставити. Очевидно, що холодильник не можна ставити біля плити і біля вікна, щоб на нього не попадало пряме сонячне випромінювання.

Плита може в 1,5-2 рази збільшувати споживання холодильника, коли вона ввімкнена. Слідкуємо й за конфорками  — і за газовими, і за електричними. На електричних плитах намальовано якого радіусу конфорка, якого радіусу посуд туди треба ставити, щоб ефективніше гріти. На газових потрібно слідкувати за тим, щоб полум’я не облизувало чи навіть близько не було від стінок каструлі чи сковорідки, тому що коли воно виходить «за дно», воно просто гріє повітря біля каструлі, яке зразу ж піднімається над нею. “З такими цінами на ресурси я вважаю таку поведінку недопустимою”, каже Максим Бабаєв.

Він також радить слідкувати за тим, щоб посуд був вичищений від накипу, бо накип збільшує час нагрівання. Це, справді, зменшує ефективність нагріву і збільшує час.

Електрика

Стежимо й за тим, щоб вимикати світло. Це елементарна річ, але люди часто про це забувають, я навіть сам забуваю, — зізнається експерт.

Будь-які заходи по підвищенню енергоефективності житла, наприклад, заміна вікон, так це дорого, але ми отримуємо економію відразу ж. Це правило діє відносно усієї відновлювальної енергетики і енергозбереження  — це дорога штука, утеплення дороге, заміна вікон, заміна дверей – це все дорого. Але ми отримуємо економію за рахунок того, що ми або не споживаємо ресурсів, або споживаємо ресурси, які є безкоштовними і завжди будуть безкоштовними, — розповів Максим Бабаєв.   

Транспорт

Фахівці радять по можливості обмежити користування транспортними засоби: для невеликих відстаней використовуйте велосипед, а для далеких поїздок збирайте компанію. Або ж користуйтесь громадським електротранспортом (поїзди, трамваї). Це зменшить вплив на клімат і зекономить кошти.

Сміття

Робоча група з питань зміни клімату повідомляє: Кожного року в світі виготовляється близько  671 млн кг пластикової упаковки, з яких близько 70% потрапляє в океан, а щоб врятувати одне дерево необхідно близько 80 кг паперу.

Тому сортуйте сміття! Відходи з пластику здавайте на переробку, а паперові відходи — на макулатуру. Більшість відсортованих відходів йде на переробку, а це зменшує зростання сміттєзвалищ.

Крім того, папір варто використовувати з обох сторін, і якомога менше купувати товарів з пластиковою упаковкою.

Їжа і вода

На промислове тваринництво припадає близько 18% викидів парникових газів, а це, за даними ООН, більше, ніж викиди всього існуючого транспорту. Для виробництва 1 кг яловичини витрачається близько 15 500 літрів води.

Вчені “Netherlands Environmental Assessment Agency” вважають, що людству потрібно перейти на на вегетаріанську дієту  або хоча б у декілька разів зменшить споживання м’яса.

Це допоможе скоротити пасовища  на 80%, зменшити викид вуглекислого газу на 17%, метану — на 24%, закису азоту  — на 21%. Крім того це зменшить навантаження на глобальне водопостачання, 8% якого зараз йде на виробництво м’яса.

До слова, якщо економити воду, приймаючи душ замість ванни, то можна зекономити приблизно 20 000 л за рік. 

Яцишин Мар’яна для Громадського радіо.