Митрополит Андрей Шептицький: вшанований і непопулярний

Поки у Львові пам’ять Митрополита Української греко-католицької церкви вшановують високі гості на чолі з Президентом і главою УГКЦ, посвячують пам’ятник Шептицькому і проводять урочисті події, в рідному селі родини Шептицьких Прилбичах святкування триває вузьким колом парафіян місцевої греко-католицької церкви.

У Прилбичах пам’ять видатного земляка шанують і поважають, у місцевій церкві навіть впорядкований музей митрополита. Парох місцевої греко-католицької громади отець Андрій може довго розповідати про життя та спадок митрополита Андрея Шептицького, бо досліджує цю тему та займається облаштуванням музею.

Отець Андрій зауважує, що варто окремо відзначити історичну роль митрополита в розвитку церкви:

«Для нас греко-католиків він так само дуже важливий, бо він досить твердо тримав лінію якраз східної духовності. Бо греко-католицька церква вона є католицька в єдності з Римом, але вона є східна в тому Володимировому Хрещенні. І митрополит Андрей тримав чітко те питання відновлення східної духовності. То є велика заслуга, що він оте зберіг і що тепер насправді ми не стали полонізовані під впливом поляків, а ми далі лишились на рівні східної церкви, яка є в єдності з апостольським престолом».

Втім, серед дослідників не всі думки щодо митрополита є однозначними. Отець Андрій розповідає, що Шептицький робив і непопулярні кроки, як, наприклад, боротьба із алкоголізмом у населення. Через це в когось могло скластись негативне враження про владику Андрея. Однак, за його словами, Андрей Шептицький визнавав свої помилки і завжди найбільшою цінністю для себе вважав людину:

«Часом закидають йому, що прийшли німці і він їх вітав. Вітав, тому що бачив, яке безчинство творила радянська армія. І тоді багато у Львові вітали німців як європейську націю, яка прийшла, думаючи, що вона наведе лад, прожене радянських пияків, які тут розбещували народ. Він вітав, але потім за короткий час побачив, що робить німецький окупаційний режим і тому в дуже швидкому часі писав до папи, що той режим майже диявольський».

Напередодні ювілею у Львові відкрилась тематична виставка із документами та особистими речами митрополита. Руслана Бубляк, керівник виставкового відділу львівського музею історії релігії, а також куратор виставки розповіла Громадському радіо, про те, як Шептицький витрачав кошти та наскільки багатогранною є його спадщина:

«Дуже рідко можна зустріти людей, які так щиро і так щедро жертвують для того, щоб відродити культуру, щоб зберегти культуру, щоб зберегти музейні речі. Подумайте, куплений був музей, була створена колекція! Давались величезні кошти для навчання художників, його меценатство. А різні фінансові спілки, різні товариства спортивні. Коли подивитись на його речі особисті – латані-перелатані, дірка на дірці. Нічого не потрібно було особистого, але готовий був усе це віддати».

Руслана Бубляк зауважує, що особливо її вражає сучасність митрополита, адже його ідеї, проповіді та постання до людей досі є актуальними та сучасними для українців.

«Для мене, наприклад, є дуже цікавим його послання, яке він написав до робітників, які виїжджають на заробітки в різні країни. Воно кишенькового формату для того, щоб кожен, хто їде чи в Америку на роботу, чи в Англію, Швейцарію, Бразилію чи інші країни, щоб він міг  покласти собі в кишені. Коли я перший раз це послання читала, у мене було враження, що він живе в наш час, коли кинулися тисячі на заробітки і він для них це пише! Які цікаві там поради! Не тільки духовні настанови, а й практичні поради: як вони мають заключати угоди, як вони мають працювати з агентами, як вони не повинні потрапити в біду для того, щоб їх використали. Як він закликає українських чоловіків-заробітчан стояти в обороні українських жінок, які так само там є!»

Голова відділу греко-католицької церкви Львівського музею історії релігії Наталія Матлашенко розповідає, що дуже вражають побутові вияви пошани до митрополита від його сучасників та нащадків:

«Ця графічна робота зовсім недавно, як кажуть музейники, відкрилася для нас. Зрозумілий для нас сюжет – Хрещення. Володимир у центрі зображений, а по праву руку від Святого Володимира – постать митрополита Андрея. Тому що ця графічна робота була створена у 1938 році. Знову ж таки з ініціативи митрополита дуже широко відзначався ювілей – 950-річчя Хрещення України-Руси. Це було дуже важливо для бездержавного на той час ще українського народу відзначити і закцентувати цей великий ювілей. Це тільки говорить про величезну вдячність і пієтет, які відчували художники, які творили цього часу, до цієї постаті».

Зараз триває процес беатифікації митрополита Андрея Шептицького, у Ватикані було навіть оголошено спеціальний директ про героїчність діянь митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, а цей крок є необхідним для початку процесу беатифікації духовного лідера українських католиків.

Ірина Гречана зі Львова спеціально для «Громадського радіо».