Луцькі волонтери продають книги, щоб допомогти військовим

Лучани мають можливість придбати будь-яку книгу та підтримати українську армію. Волонтери переконують, що продаватимуть книги на вулиці доти, доки дозволять погодні умови.

Волонтерка  Любов Казмірчук каже, що акція відбувалася і минулого року:

«Цей проект благодійний «Книга за життя»  проводився минулого року ще восени спільно із ГО «Фундація розвитку громад». Тоді нам вдалося назбирати досить багато коштів, за які ми купляли тепловізор та інші необхідні речі бійцям. Цього року ми вирішили відновити такі благодійні ярмарки «Книга за життя». І зараз ми проводимо  їх спільно із інтернет-спільнотою «Добрі справи» та ГО «Автомайдан України». Скільки на даний час вдалось назбирати? Після проведених двох ярмарків вже в цьому місяці більше півтора тисячі гривень. Ми вже закупити одному бійцю і передали форму, розгрузку. На даний час в принципі ті кошти, які залишились, теж є куди використати. Це для інших волинських бійців, адже в них постійно виникають потреби».

Координаторка проекту Юлія Євпак розповіла, що також вони співпрацюють і з видавництвами:

«Минулого року ми працювали з видавництвом «Ключі та «Надстир`я». Це луцькі. І вони давали нам книжки. Цього року вони також минулої акції давали нам книги, духовну літературу, яка видається тут в Луцьку. Чогось не пішла вона минулої неділі, але пішли інші книжки. Ті, що приносили люди з душею. І це приємно».

Порівняно з минулим роком, потреби бійців дещо змінилися.

«Є така тенденція, що зараз бійці просять більше амуніції, тобто це форма, якісь берці,  розгрузки і таке інше. Минулого року дуже просили техніку. Наші перші акції «Книга за життя» – це було куплено тепловізор, ще якісь приціли. Зараз вже більше таке приватне. Тобто люди хочуть, щоб власне щось для них купили, а не для батальйону. З одного боку це позитивна складова, тому що значить хтось вже їх там забезпечив тим самим прицілом чи тепловізором, але з іншого боку потреба  у формі і в розгрузках  нікуди не зникає. Протягом того часу, що ми допомагаємо, це півтора роки, в нас одній й ті самі потреби», — каже Юлія Євпак.

Зазвичай волонтери вже після акцій визначають, на що витратять кошти.

«Певні речі потрібні 14-тій бригаді і ми будемо збирати кошти на це, тобто ми це будемо анонсувати. Але здебільшого так виходить, що потреби бійців змінюються. Можуть і погодинно і коли, наприклад, планується щось одне закупляти. Потім хлопці там висловлюють потребу, яка є більш пріоритетною і ми відповідно намагаємось купити те, що більш необхідне», — розповідає Любов Казмірчук.

Літературу від людей волонтери отримують різну:

«Ми не ставимо обмежень в літературі. Беремо все, що нам приносять, і те, що, наприклад, старішу таку літературу можна віддати а меншу ціну. Приностяь різне направду. І різні художні твори, романи. І досить багато є патріотичної літератури. Тобто на будь-який смак кожна людина може собі підібрати. Є і дитяча література. Ми будемо чекати всіх на Театральному майдані. Підходьте, купуйте, читайте, допомагайте нашим бійцям», — закликають усіх волонтери і переконують, що допомагатимуть армії до перемоги:

«Та, мабуть, ми будемо готові допомагати до перемоги остаточної. Але є розуміння того, що цей конфлікт  не зникне. Ні сьогодні, ні завтра, ні, можливо, навіть через рік, якби це утопічно люди там не казали, що ми все закінчимо за місяць. За місяць, я пам’ятаю, ще казали, коли Крим забирали. Щось місяць в нас має таке якесь для державних чиновників дуже розтягнене поняття. Нема надії, що закінчиться завтра. Будемо допомагати до перемоги».

Аріна Крапка з Луцька для “Громадського радіо“