На Волині судять 21 бійця за дезертирство

Однак справу навіть не розглянули, тому що двоє бійців не з`явилися в судовому залі з поважних причин. Кілька десятків місцевих активістів прийшло підтримати військових.

Один із бійців Ігор Диня пригадує, коли розпочалася судова тяганина:

«Перший суд — це був про обрання міри запобіжного заходу в Запоріжжі. Потім прокуратура подала апеляцію. А потім ще одне засідання в Запоріжжі було. Тут було 5 засідань. Так що  разом вісім чи дев`ять засідань».

В чому звинувачують хлопців, розповів прокурор Олександр Курсов:

«Військовою прокуратурою Запорізького гарнізону було направлено обвинувальний акт по обвинуваченню 21 військовослужбовця за статею 39 частиною третьою. Це відмова від виконання обов’язків військової служби в бойовій обстановці. Відмова полягала в тому, що вони залишили саме опорний пункт, який був визначений їм командуванням».

Однак, за словами адвокатів і самих бійців, все було зовсім не так. І на бійців звели наклеп. Хлопці потрапили в Іловайський котел минулого року вкінці серпня. Частина з них, не маючи ані води, ні запасів їжі, намагалася втекти, рятуючи свої життя.

Боєць Ігор Лавренюк пригадує, як виходили з Іловайська.

«Закинули в той котел, бомбили, бомбили,  поки нашу техніку всю не розбили. Хлопці були з Кіровограда. Кажуть, що будуть іти на прорив на машинах, просили нас їхати з ними. Ми не знали, що робити. Прийшли до  комбата. А він теж не знаю і нічого нам конкретно не відповів.  І ми вирішили з ними їхати. Заїхали в село і там  вже нас чекали».

«Ми думали через село проскочимо і на Зеленопілля поїдемо до своїх. А вийшло так: як тільки ми в`їхали в село, то вискочили з усіх сторін — з автоматами, з мухами, з РПГ. А ми на камазах тільки були. Зброї не мали. І сказали нам хлопці, що ви приїхали вже. А чим  я мав стріляти? Каштанами в них кидати?», — каже чоловік.

Адвокати підтримують бійців і стверджують, що справа шита білими нитками:

«Не відбулось засідання у зв’язку з поважними причинами — неявки хлопців, які є підзахисними. В даному разі закон вимагає перенесення, тому дії суду повністю відповідали чинному законодавству кримінально-процесуальному кодексу. Ми тут не вдіємо вже нічого, якби ми не хотіли. Відбувається розгляд справи. Переходимо до наступного етапу. Справа ще може розглядатися, на мою думку, щонайменше рік, оскільки дуже значний обсяг письмових доказів, близько 60-ти свідків. Ще невідомо, як будуть з`являтися свідки і скільки ми зможемо допитувати. Це по-перше. По-друге, як взагалі зміниться ота ситуація стосовно обвинувачення. Я вважаю, що підстав для звинувачення хлопців за частиною третьою( це відмова від несення обов’язків військової служби у бойовій обстановці)  для кваліфікації за частиною третьою немає, оскільки Кримінально-процесуальний кодекс, вірніше Кримінальний кодекс не передбачає і не визначає, що таке бойова обстановка. Стосовно цього дуже багато запитань і взагалі кримінальне законодавство України в частині військових злочинів  не було підготовлене. Не відшліфовані ті норми і застосування. Тому на сьогоднішній день викликає багато сумнівів», — каже адвокат одного з бійців Андрій Барищников.

Під час судового засідання надали  і нові документи, які планують долучити до справи:

«Перше — це відеоматеріал з ютуба стосовно огляду місця події. Відеоматеріал був взятий колегою. Ми його оформили належним чином. Процесуально все  подаємо до суду. В тому матеріал видно, що там відбувалося фактично після тих обстрілів, в якому стані   військова техніка, якої масивності були обстріли саме тієї місцевості, де перебували військовослужбовці. Інший матеріал — це звіт тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, який також за подіями проливає дуже багато світла на ці всі події. І буде мати важливе значення для об’єктивного розгляду цієї справи».

Адвокат Василь Нагорний, який займається справою бійців із самого початку, переконує, що таких справ в юридичній практиці України ще не було:

«Мені здається, що вже всі переконалися в тому, що хлопці не винні. І прокуратура, і судді, і захист, і люди. І там на верхах. Тільки ніхто не знає тепер, як вийти з цього, тому що справу закрутили прокурори, дехто з яких вже відсторонений  з прокуратури. Є частина хлопців, які за ці самі злочини несуть покарання. А цих, звичайно,  можуть виправдати і все. Але яким чином вийти зі становища, ніхто не знає. Таких юридичних прецедентів просто ще не було в Україні».

Бійці, які вижили в Іловайську, не можуть до кінця зрозуміти, чому їх судять:

«По телевізору показували новини, що хто воював на боці сепаратистів, і усвідомив свою провину, буде амністований і ніхто до відповідальності не притягне. Що їм реабілітація буде і відпустять. Я на це так дивлюся і не можу зрозуміти, в якій я країні живу. В якій я країні воював? Якби знав раніше що так, буде,  що там воюють сеєпари, вбивають наших і їх відпускають, а нас судять. Ми були там. Були в полоні, Дали по голові пару разів мені і зараз мене ще судять. Мені стільки років тюрми світить», — каже Ігор Лавренюк.

Рідні військових теж втомились воювати з прокурорами та суддями:

«Надіємось, що суддя — справедливий наш і все буде добре. І вирішиться все нормально. Щоб воно вже швидше закінчилось. Ви знаєте, просто вже морально і фізично, настільки вже і діти, і ми знесилені,  що вже я не знаю, що вірити. Але незважаючи на це, віра вмирає останньою. Ми віримо, що все буде добре».

Суд над бійцями перенесли на 1 жовтня. Тож рідні і друзі запрошують усіх підтримати хлопців.

Аріна Крапка з Луцька для «Громадського радіо»