Сьогодні 47-ма річниця вторгнення радянських військ у Чехословаччину

У ніч з 20 на 21 серпня 1968 війська держав Варшавського договору перетнули кордони Чехословаччини і на 20 років окупували країну.

В операції по захопленню Чехословаччини, яка отримала назву «Дунай», брали участь армії чотирьох соціалістичних країн: СРСР, Польщі, Угорщини та Болгарії. Армія НДР теж повинна була увійти на територію Чехословаччини, але в останній момент радянське керівництво побоялося аналогією з 1939 р. і німці кордон не перетнули. Основною ударною силою угруповання військ країн Варшавського договору стала Радянська Армія. Вторгнення за радянською звичкою подавалося в ЗМІ, як допомога братньому чехословацькому народу в боротьбі з контрреволюцією.

В той час в Чехословаччині почався процес демократичних реформ, що проводився компартією Чехословаччини під керівництвом Олександра Дубчека. Намагаючись побудувати соціалізм “з людським обличчям”, була істотно послаблена цензура, повсюдно проходили вільні дискусії, почалося створення багатопартійної системи. Було заявлено про прагнення забезпечити повну свободу слова, зборів і пересувань, встановити суворий контроль над діяльністю органів безпеки, полегшити можливість організації приватних підприємств і знизити державний контроль над виробництвом. Крім того, планувалася федералізація держави і розширення повноважень органів влади суб’єктів ЧССР – Чехії та Словаччини. Крім того, Чехословаччина залишалася країною, де СРСР так і не зміг розмістити ні свої військові бази, ні тактичну ядерну зброю. Саме це і не покоїло кремлівську владу, Політбюро за будь-яку ціну намагалось тримати «союзні країни» на короткому повідку. 

Після того, як члени празького ЦК були заарештовані, БТРи вирушили на будівлю міського Радіо Праги. Мешканці міста встигли побудувати там барикади. Танки стали прориватися через них, була відкрита стрілянина по людях. У той ранок біля будівлі Радіо загинули сімнадцять чоловік, ще 52 дістали поранені. 

Керівництво Чехословаччини, чи то щоб уникнути кровопролиття і руйнування країни, чи за окремими домовленостями відвело армію в казарми і надало можливість радянським військам безперешкодно розпорядитися долею чехів і словаків. Єдиним видом опору, з яким зіткнулися окупанти, був цивільний протест. Вранці молодь почала будувати барикади, атакувати танки, закидала їх камінням, пляшками з запальною сумішшю, намагалася підпалювати військову техніку. 

Особливо яскраво це проявилося у Празі, де беззбройні мешканці міста оточували військову техніку  і вступали з солдатами у бесіди, намагалися переконати їх не стріляти і повернутися додому. 

По всій Празі почалися масові акції саботажу. Щоб ускладнити орієнтацію у місті для військових мешканці почали знищувати вуличні покажчики, збивати таблички з назвами вулиць, номерами будинків. 

Чехословаки почали малювати та розклеювати різні карикатури на радянських окупантів та плакати: «Біжи додому, Іване, чекає тебе Наташа», «Окупантам ні краплі води, ні скибки хліба», «Браво, хлопці! Гітлер», «СРСР, забирайся додому», «Двічі окуповані, двічі навчені», «1945 – визволителі, 1968 – окупанти», «Ми боялися Заходу, на нас напали зі Сходу», «Не руки вгору, а голову вище!», «Космос ви підкорили, а нас – ні», «Слонові їжака не ковтнути», «Не називайте це ненавистю, назвіть це пізнанням», «Хай живе демократія. Без Москви». 

За сучасними даними, під час вторгнення було вбито 108 і поранено більше 500 громадян Чехословаччини, переважно мирних жителів. Тільки у перший день вторгнення було вбито або смертельно поранено 58 осіб, у тому числі сім жінок і восьмирічна дитина.

Підсумком операції з усунення керівництва КПЧ і окупації країни стало розміщення в Чехословаччині радянського військового контингенту: п’яти мотострілкових дивізій, загальною чисельністю до 130 тисяч осіб, 1412 танків, 2563 бронетранспортерів і оперативно-тактичні ракетні комплекси «Темп-С» з ядерними боєголовками. До влади було приведено лояльне Москві керівництво, в партії була проведена чистка. 

В той же день 1968-го року Рада Безпеки ООН провела у Нью-Йорку екстрене зібрання, на якому ухвалила резолюцію, що засуджує вторгнення. СРСР наклав на неї вето, і радянські війська залишались в Чехословаччині ще 20 років. Останній радянський вояк залишив країну тільки 21 червня 1991 року.

Ірина Сампан для Громадського радіо.

Recent Posts

Мікрорайон Канал у Часовому Яру тримати було недоцільно, бо там руїни — аналітик DeepState

Росіяни перетворили мікрорайон Часів Яр у суцільні руїни та попіл, а тому тримати оборону там… Read More

04.07.2024

Щонайменше 200 чоловіків призовного віку здійснюють спробу залишити країну щоденно — Наталуха

Відсутність економічного бронювання має суттєвий вплив на ринок. Про це Громадському радіо розповів Дмитро Наталуха, юрист, правозахисник,… Read More

04.07.2024

Ворог просунувся в сторону Нью-Йорка, ситуація там дуже складна — співзасновник DeepState

Російські окупанти просунулись у сторону Нью-Йорка, Юр’ївки, ситуація там дуже складна. Сили оборони намагаються стримати… Read More

04.07.2024

У Дніпрі зросла кількість загиблих через російські обстріли міста

Кількість загиблих від удару по Дніпру 3 липня зросла до шести людей. Також іще одне… Read More

04.07.2024

Вночі Сили ППО збили 21 з 22 дронів Shahed, які запустила Росія

У ніч проти 4 липня українська протиповітряна оборона знищила 21 із 22 ударних дронів типу… Read More

04.07.2024

Втрати окупантів в Україні за добу зросли на 1200

Станом на ранок 4 липня втрати російських військ та їхніх найманців в Україні становлять близько… Read More

04.07.2024