Востаннє хворим людям його видавали у грудні минулого року. Тож хворі на діабет змушені були купувати дорогі ліки з мізерної пенсії
У черзі — Валентина Вікторівна, жінка каже, що хворіє 13 років. Вже кілька місяців поспіль змушена купувати інсулін з пенсії. Також просила допомоги у рідних, аби вони вислали кілька флаконів, коли ж зовсім туго було — ішла до банкомату з кредиткою.
Валентина Вікторівна: я на 700 гривен купила лекарств, племянник обещял выслать еще…
Тетяна, що теж в очікуванні інсуліну під кабінетом лікаря, розповідає, що 9 років хворіє на цукровий діабет, вижити останні кілька місяців допомагали родичі. Сама б з пенсії – не змогла. “С марта я покупаю, очень дорого…”, — говорить Тетяна.
Ще одна хвора жінка Любов Анатоліївна зізнається, що взагалі колить ліки 4 рази на день. Одного разу ледь до коми не дійшло, бо під рукою не було ампули з інсуліном.
Любов Анатоліївна: я колю 4 раза в день, дорого, моя пенсия 1000 гривень, в аптеке я не могу купить.
Лікар-ендокринолог Наталія Павленко, власне у якої під кабінетом ця черга зібралася, розповідає кому і скільки зараз видадуть інсуліну. Хоча його і привезли, але не той обсяг, що потрібний на місто і район.
Така проблема з інсуліном виникла не лише у Костянтинівці. Але й у більшості міст Донеччини. За словами Наталії Павленко, цей інсулін доставили з Маріуполя, де він зберігався для хворих Донецька. Але звідти за ним не приїхали, тож ліки розподілили між кількома містами не окупованої частини Донецької області. “Дольше хранить было нельзя, поделили на больных в несколько городов”, — говорить лікар.
Медсестра Світлана Володимирівна показує холодильник, повний різних видів інсуліну. Тут такого не було вже давно. Загалом же у центральній районній лікарні планують видати інсулін впродовж найближчих днів. Крім того, вже є інформація, що держава таки провела тендерні закупівлі ліків для інсулінозалежних людей. Наступна поставка інсуліну вже у потрібному обсязі планується у вересні поточного року.
Наталя Поколенко з Костянтинівки для “Громадського радіо“