Вперше з часів створення ЗСУ новим військовим частинам вручили бойові прапори

Військові з реальним бойовим досвідом пліч-о-пліч з курсантами карбували крок на Марші Незалежності у Києві. Вперше за останні десятки років 14 військових частин отримали бойові прапори, що є офіційним визнанням їх боєздатості. 

«Бажаємо здоров’я, товаришу міністре оборони України!» —  так українські військові віталися з міністром оборони генералом-полковником Степаном Полтораком з нагоди маршу до Дня Незалежності. Карбували крок Хрещатиком бійці Збройних сил і Нацгвардії.

Президент Петро Порошенко у своїй промові озвучив кількість загиблих. Каже —  більше 2000 українських військових загинули і близько 7000 отримали поранення за рік. На ці слова військові відгукнулися багатоголоссям: «Героям слава! Героям слава!».

Президент разом з міністром оборони вручили бойові прапори 14 військовим частинам, що відзначилися у бойових діях на Сході України.  Бойовий прапор — це офіційне визнання боєздатності. Тепер при звільненні того чи іншого об’єкту військові мають встановлювати два прапори — державний і свій бойовий. А при втраті такого знамена частина припиняє своє існування, пояснили вояки.   Отримані прапори військові у першу чергу схилили у пам’ять за загиблими товаришами і мирними мешканцями.

За оцінками київської міліції, на Хрещатику на той  момент зібралося близько 12 тисяч людей.  Серед них — цивільні і військові.

Володимир Тенюшкевич родом з Хмельниччини. Зараз він — старший сержант у 25 повітряно-десантній Бригаді, раніше був фермером.

«В мене брат воював, перша хвиля мобілізації, так само 25 повітряно-десантні війська.  В мене совість не позволила, щоб молодший брат пішов служити, а я лишився. І слава богу, знаєте, як призвали прийшла повістка з воєнкомату, мені аж легше на душі стало. Чекав, давно чекав», — говорить він.

Олександр Мекечин з позивним «Елвіс»  — командир роти у першому батальйоні Нацгвардії. Він теж святкує День Незалежності у Києві вперше.

«Я из Селидова, это под Донецком, Донецкая область. Город Селидово. Был шахтёром. В Збройних Силах я не служив.  Меня не хотели мобилизировать, то есть военкомат не вызывал, и я пошел добровольцем. У мене во взводе большая половина это донецкие, луганские, мариупольские, одесские. То есть с юго-востока»,  — сказав він.

Кожну військову частину на Хрещатику зустрічають оплесками.

Подивитися Марш прийшли студенти. Троє з них навчаються в Англії. Каріна приїжджає в Україну на канікули. Навчається у Лондоні на медика. Родом з Донеччини. На канікули приїжджає в Україну. На параді теж вперше.  Каже, що на Майдані відчувається атмосфера єднання. Але до святкування ставиться обережно.

«Мне почему-то кажется, что людей больше. Наверное из за ситуации в Украине все хотят присоеденится к этому народному дух, что ли. Я не уверена, что есть необходимость в празднике, когда где-то есть война», — говорить дівчина.

Олександр Штангей — пенсіонер з Черкащини. Раніше працював будівельником. До святкувань ставиться інакше.

«Ви ж пам’ятаєте, що в Москві в 41 році з параду пішли зразу на фронт. Це було нормально. Тоді було нормально, а зараз чому ні?» — впевнений він.

Парад Незалежності закінчився. Після нього люди дарували квіти чоловікам і жінкам у військовій форму, вітали один одного зі святом, обговорювали костюми — більшість прийшли у вишиванках чи з елементами національної символіки.

Василина Думан, спеціально для «Громадського радіо»