30 років тому, український поет Василь Стус оголосив в знак протесту безстрокове сухе голодування, а потім помер. 28 серпня 1985 року Стуса відправили до карцеру за те, що читаючи книгу в камері, він сперся ліктем на нари (хоча це й не порушення режиму; офіційна причина, за свідченням співв’язнів поета, була наклепом).
Помер в ніч з 3 на 4 вересня, можливо, від переохолодження. За офіційними даними причина смерті — зупинка серця. Товариш Стуса, також колишній політв’язень, Василь Овсієнко поруч із цією версією висував припущення про загибель від удару карцерними нарами, цілком імовірно, зумисне підлаштовану наглядачами. Похований на табірному цвинтарі у с. Борисово Чусовського району Пермської області. Перепохований 1989 року в Києві на Байковому кладовищі.
Внаслідок російської військової агресії у 2014 році, будинок, у якому жив Василь Стус, що знаходився за 5 кілометрів від Донецького аеропорту, було знищено. Старша сестра Василя Марія з родиною стала біженкою, й перебралася до Києва.
ДОВІДКА. Український поет Василь Стус був заарештований у травні 1980 року, визнаний особливо небезпечним рецидивістом і у вересні засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання. Він відмовився від призначеного йому адвоката Віктора Медведчука (нині голова «Українського вибору»), намагаючись самому здійснити свій захист. За це Стуса вивели із зали суду і вирок йому зачитали без нього.