Книга Пітера Померанцева «Нічого правдивого, все можливе», яка нещодавно вийшла українською мовою, в новелах розповідає про розвиток сучасної Росії
У Києві пройшла творча зустріч з відомим британським журналістом Пітером Померанцевим, який розповів студентам про власне бачення конфлікту на Сході України. Його книга «Нічого правдивого і все можливе», яка нещодавно вийшла українською мовою, розповідає про особливості інформаційної війни Кремля та розвиток сучасної Росії. На його думку, в тому розумінні, як цей термін трактує Захід, інформаційної війни в Україні насправді не існує.
«По-перше, те що на Заході вважають інформаційною війною, взагалі немає нічого спільного с тим, що робить Кремль. У Москві насправді вірять, що можна перемогти ворога, ніколи не воюючи з ним: вистачить зламати його психіку, як на допиті. Цю стратегію вже використовували проти естонців в 2000-х роках. Тому поведінка Кремля більш схожа на дезінформаційну війну, у котрої головною ціллю є заплутати Захід, щоб там нічого не розуміли про те, що відбувається.Ця стратегія працює у тому сенсі, що війна зараз нікому до кінця не зрозуміла. Деякі люди на Заході цю гучну, хаотичну пропаганду чують, і в неї вірять», — впевнений Пітер Померанцев.
Він наголошує, що так як ця війна не є відкритою, Кремлю складно об’єднувати громадян проти ворога.
«Це не відкрита війна Росії з Україною: Росія не може відкрито сказати, що воює з Україною і та не може сказати, що воює з Росією. Тому трудніше з’єднати громадян проти якогось спільного ворога, кожен мусить знайти свого власного. Як боротися з такою стратегією? Передусім не можна входити в логіку Кремля, в боротьбу на цінності. У Москві тільки на це чекають і можуть на це дуже легко відповісти пятнуючи всі наші думки як слова Гейропи. Краще говорити про економіку, корупцію», — вважає журналіст.
Пітер Померанцев дивується, що, не дивлячись на військові дії і агресію, бізнес та транспортне з’єднання з Росією продовжують працювати.
«Не можна звичайно порівнювати Росію з ІДІЛ, але одне в них схоже: через незрозуміння сучасного світу та переконання, що його не можна зрозуміти, що в ньому нема вже ніякої правди, оба бояться майбутнього, котрого вони не можуть передбачити. Саме через те вони намагаються відтворити якусь антиутопію минулого, «ДНР» — це якийсь страшний Діснейленд СРСР», — порівнює він.
Кароль Лучка з Києва, спецально для «Громадського радіо».