На Донбасі балотуватимуться ті, хто проголошував «ДНР» — радниця Жебрівського

В органи влади на Донбасі збираються ті ж самі сепаратисти, які ще вчора підтримували і проголошували «ДНР». Про це заявила радниця з питань інформаційної політики голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Ольга Лень. 

За її словами, діючі мери міст Донецької області планують знову балотуватися.

«Ну, можливо, Хотлубей не буде балотуватися в Маріуполі, бо він вже пенсійного віку людина. Але я не виключаю, що він може в останні хвилини зрозуміти, що «а чому б не піти» і також пройти. А так по всіх містах всі люди, включно з тими, які в свій час проголошували «ДНР» у себе, робили рішення сесій ради. Всі вони будуть балотуватися. Я не здивуюсь, якщо Неля Штепа вирішить з тюрми балотуватися. Вона має на це право», — розповідає Ольга.

На її думку, в Краматорську ситуація не зрозуміла. Є багато різних кандидатів, до того ж, висока ймовірність використання голосів робітників Новокраматорського заводу.

«Знаю, що один буде підконтрольний або близький, скажімо так, до заводу, який тут  є — КМЗ. Очевидно, що це серйозний на виборах аргумент, тому що якщо завод буде його підтримувати, то в господаря є можливість залучити ці голоси. Дружківський мер, наскільки я знаю, практично приймав рішення ради стосовно підтримки «ДНР». Тому так, він знову буде йти. Досить висока вірогідність, що він пройде», — заявляє Ольга Лень.

В 30-ти кілометровій зоні від лініх фронту вибори не відбудуться. В цю зону входять Артемівськ, Костянтинівка та інші міста. Щоправда, радниця дивується, чому сюди не включили і Маріуполь, адже там ситуація не набагато спокійніша. Вона вважає, що з виборами на цій території варто було б почекати ще два роки. 

«По-перше, тут дійсно дуже великий рух населення. Багато людей, які тут були, які побоювалися сепаратизму, які побоювалися репресій, в зв’язку з тим, що бойовики були, вони просто виїхали. Вони назад не повернулися. Тому що це побоювання продовжує бути. Ну от в Донецькій області зареєстровано 750 тисяч з півтора мільйона переселенців, тобто фактично більше половини. Велика частина з них не живе тут. Вони продовжують жити на окупованій території. Вони просто тут зареєструвалися, щоб їздити за пенсією, за чимось ще. Отримувати виплати на соціальні цілі. Ну це реальність», — впевнена радниця. 

Саме ці люди, переконує Ольга Лень, приїдуть звідти і проголосують. Також на виборах працюватимуть ті ж комісії, що і за «ДНР». Ймовірно, працюватиме схема «мертвих душ».

«Просто, коли в тебе є список людей, ти просто ставиш галочки. Ти точно знаєш, що вони не прийдуть, не проголосують, ти можеш за них кидати скільки завгодно, а це дуже велика кількість людей, тому ще раз повторюю: людей дуже багато виїхало. І всі знають, що вони виїхали, їх нема. Ну десь от ми дивилися (боюсь помилитися по Краматорську скільки) по Артемівську — 77 % від загальної кількості мешканців міста — це переселенці», — вважає радниця.

Ольга Лень стверджує, що в Донецькій військово-цивільній адміністрації розводять руками. Мовляв, від цих виборів варто чекати всього, що завгодно. 

«Вони (вибори) зроблять ситуацію гіршою. Вони її змінять. Тому що зараз ці всі люди почувають себе невпевнено. Вони розуміють, що це все, в них дуже статус хиткий, а якщо вони переоберуться, вони будуть знати, що два роки  в них,  є час, і їх ніхто не може чіпати», — додає вона.  

Раніше “Громадське радіо” передавало, що ЦВК залишила 122 населених пункти на підконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей без місцевих виборів 25 жовтня. Таке рішення обурило зокрема депутатів Костянтинівського району, які вимагали виборів. В ефірі “Громадського радіо” в програмі “На свіжу голову” громадський активіст Василь Лютий зазначав, що проведення будь-якого голосування не змінить ситуації в регіоні, а лише призведе до замороженого конфлікту. Також в ефірі “Громадської Хвилі” журналіст Сергій Рахманін зазначав, що після обговорення теми виборів політичною підгрупою в Мінську Україну можуть змусити прийняти окремий закон під вибори на окупованих територіях.

Аріна Крапка з Краматорська для “Громадського радіо”