«Блакитна Настанова ЄС» — свого роду «підручник для підприємців», розроблений спеціальною робочою групою ЄС, який охоплює зміни, які українські підприємці мають запровадити для того, щоб пристосувати свою продукцію до європейських правил.
Практична участь європейських структур, у тому числі Європейського банку інвестицій і Європейського банку відбудови і розвитку, буде різноманітною.
«Є певні стандарти, яким українські продукти мають відовідати, для того потрібні будуть додаткові інвестиції в виробництво. Тоді компанія має розробити надійний бізнес-план для того, щоб отримати це фінансування. З нашої сторони буде допомога в підготовці такого бізнес-плану, а також у фінансової допомозі українським банкам, щоб вони могли фінансувати ці проекти», — сказав Беренд Де Гроот, голова департаменту співробітництва у представництві ЄС в Україні.
Пан Де Гроот додав, що приблизний бюджет програми складає 1 млрд. євро.
«Коли ми почали цю роботу, було досить велике протистояння з боку державних структур. Однак політична ситуація цілком змінилася і зараз Міністерство торгівлі дуже допомагає у впровадженні реформ», — вважає Стефанос Йоакімідіс, керівник команди, що розробляла «Блакитну Настанову».
Як зазначив директор департаменту технічного регулювання в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі Леонід Віткін, дуже важливим моментом в документі є інформаційна кампанія, яку Україна має провести серед підприємців, оскільки багато товарів вже фактично відповідають європейським нормам.
«Протягом 2014 і 2015 років ми провели, завдяки програмі технічної допомоги ЄС, в Києві так і на регіональкому рівні, більше 35 семінарів для підприємців; і ця інформаційна кампанія триватиме», — уточнив пан Віткін.
Він також розповів про проблематичні сфери.
«На цей момент не вистачає фахівців, які б були підготовлені імплементувати це нове законодавство на українському рівні. Тому дуже важлива співпраця з українськими університетами, які готують кадри для цього», — впевнений він.
На думку експерта групи Поля де Лузіньяна, сьогодні процес сертифікації за нормами ЄС є декларативним, тобто виробнику передусім треба тільки мати документи про те, що він дотримується певних правил виробництва. Сертифікація третьєю стороною — на відміну від сьогоднішньої української системи — потрібна? тільки коли йдеться про певні «ризиковні» продукти, як, на приклад, ліки.
Експерт робочої групи Жоакім Ламбер оцінив, що українські товари, на які на цей момент є найбільший попит в Євросоюзі — виробляються у секторі машинобудівництва і електричних виробів; а також товари, потрібні для роботи цих галузей.
«Машинобудівництво — це величезний ринок, це виробничі машини, маленькі машини…і з моєї точки зору Україна також має здібність і знання потрібні до розвитку галузі високих технологій», — сказав він.
«Українська індустрія часто без додаткових змін у продуктах могла би їх експортувати на європейський ринок; в багатьох випадках це тільки питання впровадження певних правових регуляцій, а також знання правил українськими виробниками», — додав пан Ламбер.
Керівник групи експертів, що готувала «Блакитну Настанову», пан Йоакіміс стверджує, що «необхідним є створення попиту на ці реформи серед українських підприємців».
Кароль Лучка з Києва, для “Громадського радіо”