Колись поруч працював цегельний завод, в результаті діяльності якого й утворилася водойма. Активісти стверджують, що на території в 7 га заплановано збудувати ряд об’єктів, зокрема хоспіс, дев’ятиповерхівку та розважальний центр. Таким чином, територія парку буде забудована на 100%. Все це стане можливо, як тільки депутати міськради проголосують за зміни до генерального плану. Перші акції активістів були спрямовані проти будівництва хоспісу — медичного закладу для важкохворих з прогнозованим летальним наслідком. Навіть провели з цього приводу громадські слухання.
«Ми вислухали ту сторону, яка хоче хоспіс, вислухали мешканців і вислухали мерію, архітекторів. Ми до кінця не дійшли згоди, тому що ми, як люди, які хочуть парк, надали їм рекомендації збудувати хоспіс у іншому місці. Надали їм 7 різних місць, де можна це зробити. Так будьте добрі, дайте здоровим людям, дітям на майбутнє покоління, щоб ми мали цей оазис для відпочинку душевного, фізичного, для спорту і хоча б просто подивитися на зелень і на плесо води», — заявив активіст Йосип Терлецький.
В управлінні майном Ужгородської міськради стверджують, що «Кірпічка», відповідно до містобудівної документації, не є парком і що територія його вкрай занедбана. Ужгородці ж переконують: територію захаращують навмисно. Скаржаться, що хтось перекрив доступ джерельцям, які наповнювали озеро, в результаті чого водойма катастрофічно міліє, знищується флора і фауна. Напередодні вони провели акцію з розчистки цих джерел, а набрану воду принесли депутатам міськради одразу в сесійний зал.
Поставити на голосування питання змін до чинного генплану так і не вдалося.
За словами керівника Регіонального екологічного молодіжного об’єднання «Екосфера» Оксани Станкевич, за справою «Кірпічки» стоять корупційні оборудки і повністю ігноруються інтереси громади. Активісти вимагали взагалі не розглядати це питання, оскільки у такому випадку порушується ряд законів і знищується зелена зона.
«Цей генплан суперечить ряду чинних законів України, зокрема і природоохоронних, і тих, що стосуються зелених зон, і охорони історичних пам’яток. І, власне, це єдина територія на всю лівобережну частину міста, яка забезпечує городян такими зеленими зонами. За новим генпланом фактично ця зелена зона пропонується до повної забудови. Тобто там планується будуватися дев’ятиповерховий будинок, торгово-розважальний центр і, зокрема, хоспіс. На сьогоднішній момент всі землі, які були виділені під ці об’єкти, виділені незаконно», — впевнена Оксана Станкевич.
В результаті питання змін до генплану Ужгорода втретє перенесли. Тим не менше, головний лікар Центру сімейної медицини Ужгорода і депутат міськради Тетяна Козак, стверджує, що хоспіс біля озера все ж збудують. Кошти на це, — 3 млн євро, — а також на підтримку закладу, виділяє францисканська європейська община. Допомагати у роботі зголосилися монахи монастиря святого Антонія, зведеного на території парку. Тетяна Козак стверджує, що теж виступає за збереження зеленої зони, а дії частини активістів назвала замовними.
«Я думаю, що це не з боку громади. Це є частина активістів, які чітко лобіюють чиїсь інтереси. А є частина громади, яка введена в оману шляхом підміни понять. Як би не сталося, хоспіс все-одно буде, тому що це нагальна проблема часу. Це не буде дев’ятиповерхівка, це буде одноповерхова будівля з мансардою для обслуговуючого персоналу. Вона не може бути велика», — говорить Тетяна Козак.
Головний архітектор Ужгорода Михайло Івегеш у телефонному інтерв’ю розповів кореспонденту «Громадського радіо», що сьогодні місто живе за генпланом 2004 року, а на ньому ніяких земель під забудову не значиться. Про те, що згідно з пропонованими змінами, там зовсім інша картина — не коментує. Натомість скаржиться, що через блокування цього питання нема змоги виділити землю учасникам АТО. Активісти ж і далі наполягають на тому, що прийняття рішення назавжди відбере у громади зелену зону.
Як пояснив юрист Микола Яцків, будувати хоспіс чи будь-що інше не можна, навіть зважаючи на чинний в Україні мораторій.
«Діє в Україні Закон про мораторій на будь-які маніпуляції із зеленими зонами, а також зонами, які пов’язані зі спортом і культурою. Цей закон є дійсним і буде діяти до кінця 2016 року. Так само цей вільний гектар землі, який претендують на нього хоспіс, та інша територія підпадають під заборону будь-якої передачі. Це пряма вимога закону. І обійти її міська рада не може. Чому? Тому що тут уже хоче того чи не хоче прокуратура, але вона буде вимушена подавати позовну заяву на розірвання або скасування рішень міської ради з цього приводу», — повідомив Микола Яцків.
У червні депутати проголосували за коригування генплану, однак активісти його оскаржили у суді. Згідно з судовою ухвалою, до 20 жовтня поточного року міській раді заборонено вчиняти будь-які дії щодо затвердження корегувань до генерального плану Ужгорода. У свою чергу Прокуратура Закарпатської області розпочала кримінальне провадження за фактом підроблення документів службовими особами Ужгородської міськради.
Ольга Павлова для «Громадського радіо» з Ужгорода