Фільм, який не хоче бачити Путін — The Daily Beast про стрічку «Зима у вогні»

Фільм показує 93 дні революції, що сколихнула Україну наприкінці 2013 та початку 2014 року. Над картиною працювало близько 30 фахівців, які надавали зняті матеріали без усілякої оплати, повідомляє ресурс «Телекритика» із посиланням на Євгенія Афінеєвського:

«Це великий проект співпраці понад 30 осіб — професіоналів і любителів, які ділилися зі мною своїм матеріалом від чистої душі і без усякої оплати».

Фільм сподобався глядачам, його називають «підриваючим мозок», «шокуючим» та «найкращою документалкою року»:

«Щойно закінчила дивитись «Зиму у вогні». Дивовижний фільм. Слава Україні», — ділиться враженнями користувачка мікроблогу Twitter.

«Зима у вогні: українська війна за свободу є неймовірним і шокуючим фільмом», — пише інший глядач.

Відзначили фільм і американські ресурси, більшість з яких порівнювала картину з документальною роботою про єгипетську революцію “Майдан”.

Зокрема «The Daily Beast» називає стрічку «фільмом, який не хоче бачити Путін»:

«Такі фільми, як «Зима у вогні», дають можливість представити конфлікт упорядковано та зрозуміло, в цій спрощеній манері хаос моменту набуває ясності погляду назад».

Видання пов’язує підвищений інтерес до картини загальним підвищенням уваги до подій у Східній Європи через нещодавні бомбардування Сирії російською авіацією.

«Але якщо дії Путіна в Сирії надають прем’єрі міжнародного контексту, то у пошуку емоційного та ідеологічного підґрунтя краще звернутись до цьогорічної лауреатки Нобелівської премії з літератури — белоруської письменниці Світлані Алексіевич, — радить The Daily Beast, — адже так само, як і героями її книжок, українськими революціонерами керував відчай, мало пов’язаний із прагненням до Європи».

«Насправді, «Зима у вогні» зображує не стільки боротьбу за майдан, скільки боротьбу за уяву нації», — зазначає видання. 

«The New York Times» називає картину «партизанською», «роботою пристрасного заступництва в більшій мірі ніж політичного аналізу. Її намір частково в тому, щоб підтримати спротив України російському домінуванню, військовому та навпаки, та щоб розповісти яскраву історію про героїзм і ницість… 

Те, чого «Зимі у вогні» не вистачає в плані журналістської неупередженості, більш ніж компенсується в плані точності відтворення почуттів та мотивів учасників. Це більше ніж портрет терору, гніву, відчаю та рішучості; фільм звертається до цих емоцій напряму, через кровообіг та нервову систему аудиторії», — пише видання.

«Foreign Policy» пише, що стрічка «каталогізує» 93 дня протестного руху:

«У вищому сенсі «Зимі у вогні» показує еволюцію революції, від студентського протесту до масового руху, передаючи сподівання та мрії тих, хто місяцями спав в наметах на пронизливому холоді. І все ж таки історія Афінеєвського це лише один кадр з повної української історії», — вважає автор рецензії. На його думку, анексія Криму, війна на Сході, боротьба за позбавлення від старої системи олигархату та закулісних угод, були не менш трансформуючими, а в деяких випадках і руйнівними для України.

З цим погоджується і сам автор:

«Фільм, що я зняв, був лише однією главою української історії. Розповідь все ще розгортається. Але вона має нагадувати усім урядам, включно з тим що в Києві, що буває, коли ти ігноруєш людей», — каже Євгеній Афінеєвський.