На місцях законодавство про самоврядування працює лише на 20% — аналітик
Політики на місцях хочуть навіть після децентралізації грабувати громаду, впевнені експерти
В Києві відбувся форум про вибори під назвою “Стеж за грошима”. Експерти обговорили недоліки у регулюванні фінансування політичних партій і про те, які проблеми у роботі місцевих органів влади зараз існують. На їхню думку закони, які були нещодавно прийняті парламентом, не виконуються місцевими радами, через що їхня праця недостатньо прозора.
«Ми виявили, що останнім часом були впроваджені 34 дуже важливі зміни до основних законів про самоврядування, але на місцевому рівні вони не впроваджуються. Ми провели моніторинг у 8 областях і побачили, що на рівні 56 органів самоврядування законодавство імплементовано лише на 15-20%, а у деяких тільки на 7-9%. Вони повинні були змінити регламент, постійні комісії, статут міста, а вони цього не повносили. Важлива участь громадян в роботі постійних депутатських комісіях, участь в засіданнях: людей на їх не пускають, хоча ці люди мають на це повне право. Важливим також є введення такої норми як конфлікт інтересів, а після зміни закону у справі конфліктів інтересів навіть немає зараз до кого звернутися, немає жодного нагляду», — заявив Віктор Таран, директор центру політичних студій та аналітики.
На думку експерта, у локальних політиків просто бракує волі змінити старі звичаї.
«Не хочуть цього впровадити, бо розуміють, що далі треба буде це виконувати, вони хочуть навіть після децентралізації грабувати громаду: ось вся проблема», — впевнений він.
В свою чергу Олександр Лємєнов, експерт і координатор проекту «Стеж за грошима» звернув увагу на численні порушення закону при нинішіх виборах київського міського голови:
«Завдяки допомоги громадян, ми підраховуємо приблизно скільки та чи інша партія витратила на кампанію: я, наприклад, зараз знаю, що один кандидат розмістив 209 білбордів, коли його офіційні доходи не дозволяють йому розмістити їх навіть 25. Не хочу робити антиреклами, але це один із скажімо так, «рішучих» кандидатів.
Чи йшлося про Борислава Березу, який представляє «Партію рішучих громадян», чи про когось іншого, експерт однак не захотів сказати.
Експерт вважає, що недавні зміни у законодавстві позитивні, але багато що треба ще зреформувати.
«Зараз, після змін у законодавстві, є ліміт річного внеску від фізичної особи на політичні партії у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, але найважливішим є не максимальна сума, а прозорість фінансування: нехай фірми можуть фінансувати партії, важливо, щоб щоразу ми могли ідентифікувати, хто кого фінансує, бо навіть якщо це заборонити, фірми знайдуть інші способи перевести гроші, а система буде менш прозорою».
Олександр Лємєнов також висловив думку, що має відбутися зміна у менталітеті українських політиків: не можна прийняти за нормальне те, що депутат одночасно керує власною фірмою і займає політичну посаду.
Місцеві вибори в Україні пройдуть 25 жовтня і будуть першими виборами на локальному рівні після Революції гідності. Не зважаючи на численність законодавчих змін, які були впроваджені з того часу і які мали зменшити корупцію і збільшити прозорість місцевої влади, експерти критикують недостачу прогресу у цьому питанні на практиці.