Про це повідомляється на сайті організації.
Делегація МППЛ в Гаазі презентувала звернення, яке містить понад 300 свідчень з перших рук від жертв та свідків, представникам відділу Суду, що аналізує ситуацію в Україні.
Звернення МППЛ було представлене як частина проекту, спрямованого на боротьбу з безкарністю за серйозні порушення, вчинені під час збройного конфлікту на південному сході України. На зустрічі з представниками Міжнародного Суду, координатор та юрист проекту Саймон Папуашвілі пояснив, що в цілому в рамках цього проекту були проведені 32 місії та зібрано більш ніж 300 показань потерпілих і свідків. Він сказав, що звіт по кожному випадку та епізоду включає обставини справи, подробиці ймовірного злочину та інформацію про можливих винних. Саймон також зазначив, що хоча були зафіксовані злочини, вчинені обома сторонами конфлікту, зібрані докази, насамперед, стосуються злочинів, скоєних сепаратистами через небезпеку перебування на території України, що тимчасово підконтрольна сепаратистам.
Директор програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Роман Романов у Міжнародному фонді «Відродження» (Україна) надав невеличкий огляд результатів та перспектив кримінальних проваджень, започаткованих українською владою в цьому зв’язку.
Він стверджує, що українські посадовці не мають достатнього потенціалу для забезпечення ефективних і неупереджених розслідувань щодо всіх повідомлень про випадки військових злочинів і злочинів проти людяності в південно-східної Україні. Роман, зокрема, зазначив такі перешкоди, як непрозорість дій української влади на територіях, контрольованих сепаратистами, велика політизованість розслідувань і застарілі проблеми у функціонуванні системи українського правосуддя взагалі. Він підкреслив важливість співпраці з міжнародними організаціями та Міжнародним Судом, щоб винні у злочинах понесли відповідальність.
Польовий координатор Місії МППЛ в Україні Світлана Валко розповіла, що докази, зібрані спостерігачами організації, класифікувались на основі географії розташування та розподілялись на 5 головних категорій залежно від характеру ймовірного злочину: тортури, вбивства, обстріли, крадіжка майна та утримання полонених. Вона зазначила, що місія сподівається зібрати більше доказів злочинів, скоєних українською стороною пізніше, коли потерпілі будуть менш перелякані та зможуть повідомити про свій досвід.
8 вересня 2015 року український уряд надав Міжнародному Кримінальному Суду юрисдикцію над міжнародними злочинами, скоєними на території України. Зібрані докази будуть надані Верховному прокурору, який може ініціювати повне розслідування міжнародних злочинів, що мали місце на території південного сходу України.
Експерт з прав людини Володимир Яворський у своєму пості в Facebook зазначив, що в середу делегація Міжнародного суду буде в Україні.
Марія Зав’ялова, спеціально для «Громадського радіо»