Фото tsn.ua
Закон УРСР «Про мови в Українській РСР» був прийнятий 28 жовтня 1989, ще до проголошення незалежності України. Закон став першим вагомим здобутком національно-демократичних сил і закріпив позиції, які на той час здобули українська інтелігенція та національний рух.
Згідно зі Статтею 2. Державною мовою Української РСР встановлювалася українська мова:
«Відповідно до Конституції Української РСР державною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки є українська мова. Українська РСР забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя. Республіканські і місцеві державні, партійні, громадські органи, підприємства, установи і організації створюють всім громадянам необхідні умови для вивчення української мови та поглибленого оволодіння нею».
Разом з тим у Законі зазначено, що держава створює необхідні умови для розвитку і використання мов ін. національностей, які проживають в Україні.
На підставі Закону було складено й затверджено «Державну програму розвитку української мови та інших національних мов в Українській РСР на період до 2000 року». В ній передбачено утвердження української мови як державної поетапно в різних регіонах країни.
Закон був скасований законом України «Про засади державної мовної політики» (відомий як закон Ківалова-Колісниченка у 2012 році, який розширював використання регіональних мов, зокрема, дозволяв у російськомовних областях встановити другу державну російську).