У Трьохізбенці прикордонники живуть у дірявих наметах, — волонтерка

Про це «Громадському радіо» повідомила волонтер Олена Білоус, яка регулярно допомагає прикордонникам з речовим забезпеченням. Волонерка каже, що ця проблема не масова, але декілька наметів, в яких живуть люди потребують заміни.

 

Вона також розповіла, що у луганських прикордонників досі не вирішені проблеми із бракованими берцями, забезпеченням ліками та житлом. За її словами в деяких місцях дислокації прикордонників навіть немає лікарів та медсестер, а протизастудних ліків дуже замало. Особливо це помітно коли на вулиці холодно, а багатьом бійцям на передовій доводиться спати в дірявих наметах, – каже Олена. 

За словами Олени Білоус, не вистачає найпростіших протипростудних ліків, а аптечки — застарілі.

«У нас все, что есть в армии, это, как правило, складское хранение. Есть ИПП-шки а-ля 69-73-го года. Это старая солдатская аптечка, в которой есть пара бинтов и жгуты Эсмарха. Соответственно, тоже складского хранения. Это обычный резиновый жгут, который при наложении на конечность может рваться, трескаться и так далее».

Крім того, стверджує Олена Білоус, на території військової частини №9938 досі стоїть поламаний БТР. Хоча два місяці тому в прикордонслужбі розповідали, що техніку вже полагодили. Олена каже, що це неправда і волонтери знову збирають кошти на ремонт цього БТРа. 

Крім того, каже волонтерка, у Луганського прикордонного загону є проблема з компенсацією за оренду житла. Зараз всі прикордонники, які несуть службу в Старобільску наймають житло за власний кошт, хоча законодавство гарантує їм державну компенсацію цих витрат. 

Олена також нагадує, що проблеми з браком взуття, про які вона два місяці тому розповідала “Громадському радіо”, й досі не вирішені. На думку волонтерки, ситуація буксується на рівні заступника командира, якій відповідає за за речове забезпечення. 

«Я общалась с директором по качеству «Талана». Директор не против менять серийный брак. Мне сказали, для того чтобы поменять берцы, им нужна заявка из части. Заявку из части должен предоставить зам. по тылу. Зам. по тылу считает, что проблемы  нет. На мой вопрос: «Чем вы руководствуетесь, когда заявляете, что проблем нет?» вариант ответа единственный: «Я проблем здесь не вижу». Это из разряда: не тяжело же будет бойцу в поле найти и прибить крючок к берцам», — розповідає волонтерка.

Журналістка «Громадського радіо» зателефонувала  підполковнику Гонцарову Андрію Вікторовичу, якій відповідає за матеріальне забезпечення Луганського прикордонного загону. Але він відповідати на запитання журналістів відмовився. Запропонував написати письмовий запит. В свою чергу прес-офіцер Прикордонної служби України Олег Слободян твердить, що проблеми з бракованими берцями немає:

«Під час стройових оглядів скарг від військовослужбовців не надходило. Перевірили ми і те взуття, яке є у них, і те взуття, яке лишилося на складах. Також не було зафіксовано якихось суттєвих порушень чи якихось партій взуття з браком», — говорить Олег Слободян.

Що ж до наметів, які за словами волонтера протікають, то запаси на складі прикордонного загону є достатній запас наметів, щоб замінити, говорить Олег Слободян.

«Ця продукція — продукція військового зразка, яка відповідає певним стандартам. В даному випадку мова йде про намети УСТ-56 зразка 56-року, але це намети, які виготовлені та поставлені до підрозділів у тому числі у населеному пункті Трьохізбенка в 2014 році. Термін експлуатації цих наметів – 24 місяці. Відповідно термін експлуатації даних наметів ще не вийшов. Але, якщо в силу обставин ці намети отримують дефекти, то його можна замінити. На складі загону є достатньо наметів, щоб обміняти їх або направити на ремонт».

Також помічник голови Державної прикордонної служби Олег Слободян запевняє, що їх співробітники забезпечені сучасними аптечками у повному обсязі.

«Зараз на забезпечення особового складу у нас є і ті аптечки, які використовуються в арміях різних країн НАТО, причому вони різних типів, але це аптечки, по-перше, свіжі, по-друге, актуальні. Тобто ліків, у яких вийшов термін зберігання чи тих, що застаріли та потребують заміни». 

Втім, як говорить Олег Слободян, за попередньою інформацією всі БТРи, що є у розпорядженні Луганського прикордонного загону, на ходу.  

«Цю інформацію ще треба уточнити, але за доповіддю посадових осіб Луганського прикордонного загону, які відповідають за технічний стан техніки, всі БТРи технічно справні і використовуються в службі». Але Слободян запевнив, у Луганському прикордонному загоні влаштують перевірку, щоб з’ясувати, чи дійсно вся техніка на ходу.

Олег Слободян запевняє, у Держприкордонслужби є програма, за якою прикордонникам відомство компенсує витрати на житло. Щоправда, реалізувати її у реаліях Старобільська неможливо.

«В Старобільську, де розташований Луганський прикордонний загін майже неможливо знайти житло, яке можна було б орендувати за рахунок державного бюджету. Є певна процедура: та людина, яка здає в оренду житло, вона повинна робити це у відповідності до закону — вона повинна бути зареєстрованою, як приватний підприємець, вона повинна укласти офіційний договір з частиною про те, що вона надає в оренду житло даному військовослужбовцю».

Господарів житла це не влаштовує. Не секрет, що більша частина житла в Україні здається нелегально. Старобільськ — не виключення. Ситуація загострюється ще й тим, що цьому місті взагалі небагато пропозицій щодо оренди житла. До того ж населення міста збільшилось за рахунок переселенців.

Єдине, на що у цьому питанні варто сподіватись прикордонникам, так на те, що керівництво Державної прикордонної служби доб’ється внесення змін до законодавства щодо спрощення процедури оренди житла для прикордонників. Зараз розробляється юридичний механізм вирішення цієї проблеми, – наголосив Олег Слободян.

А поки прес-служба прикордонників і заступник командира Луганського загону готують відповіді на запитання журналістів, волонтери продовжують допомогати прикордонникам в АТО, фактично виконуючи функції держави. 

Валентина Троян з Києва для «Громадського радіо»