Новий етап декомунізації: відтепер назви міст обиратиме Верховна Рада

Верховна рада до 21 лютого має час змінити назви населених пунктів і вулиць за рекомендацією місцевих рад, або змінити їх самостійно, якщо органи місцевої влади до сих пір не прийняли відповідних рішень.

Експерти Реанімаційного Пакету Реформ, Українського інституту національної пам’яті а також перший заступник голови Верховної Ради Андрій Парубій прокоментували прогрес у реалізації першого етапу цього закону в Україні.

Андрій Парубій висловив думку, що реалізація закону про декомунізацію дуже потрібна Україні і пообіцяв, що Верховна рада його реалізуватиме коректно:

«Зараз ми долаємо цю тоталітарну спадщину, в країні відбуваються фундаментальні зміни, зміни свідомості, які дадуть українцям змогу дивитися на світ українськими очима. Я можу вас переконати, що Верховна рада цілковито скористається своїм правом по даному закону», — заявив він.

Він нагадав те, що місцеві ради до 21 листопада мали час запропонувати варіанти назв населених пунктів і вулиць під їхньою юрисдикцію. Відтепер Верховна рада має право самостійно змінювати назви міст і сіл, які підлягають декомунізації за рекомендаціями Українського Інституту національної пам’яті.

Голова цієї інституції Володимир В’ятрович нагадав, як до сих пір реалізувався закон:

«Насамперед проводилися громадські обговорення різних пропозицій, за винятком підконтрольних Україні частин Донецької та Луганської областей. Щоправда, на час виборів, особливо на півдні і сході Україні, ці ініціативи дещо притихли, але після 26 жовтня місцеві ради знову почали проводити цю реформу», — заявив В’ятрович.

Він розповів про місто Іллічевськ Одеської області, де на час виборчої кампанії депутати місцевої ради пообіцяли виборцям провезти лише «перетлумачення», а не перейменування міста.

«Сказали виборцям, що місто далі буде називатися Іллічевськ, але в честь св. Іллі… Але такого закон не передбачає, це має бути перейменування, а не перетлумачення. Зрештою, місцева рада 21 листопада, вже після виборів, ухвалила зміну назви міста на Чорноморськ», — додав В’ятрович.

В питанні комуністичних пам’ятників, особливо мозаїк, справа виглядає дещо складніше. Як заявив голова департаменту культури запорізької ОДА Владислав Мороко, спеціальні експертні комісії мають ще оцінити мистецьку вартість даних об’єктів:

«Якщо буде визнано, що даний об’єкт має таку вартість, його треба буде перевезти до відповідного музею. У всякому випадку, такий монумент не може залишитися на вулиці. Звісно, з мозаїками, складно буде знайти рішення», — заявив Мороко.

Однак, як признає сам директор Інституту національної пам’яті, крім декомунізації Україні потрібно провезти багато інших реформ. Хоча, як зазначає В’ятрович, саме декомунізація є важлива для майбутнього країни.

«Я не вважаю, що це найважливіший елемент реформ, але я вважаю, що це невід’ємний елемент реформи, вона має відбуватися поруч з економічними реформами. Більш того, я переконаний, що без декомунізації ці останні реформи навіть не запрацюють», — вважає В’ятрович.

Голова Українського інституту національної пам’яті також виразив надію на те, що Верховна рада не згодиться перейменувати комуністичні назви місцевостей на їхні колишні, російсько-імперські назви. Зокрема, міська рада Кіровограду попередньо запропонувала Верховній Раді кілька варіантів зміни назви міста, підкреслюючи що назва Єлизаветград здобула найбільшу підтримку місцевих жителів.

«Місцева рада на розгляд Верховної ради винесла 7 назв, серед них, зокрема, Єлизаветград. Рішення остаточно буде приймати за нашою рекомендацією парламент. А наша рекомендація це не змінювати назви міста на Кіровоград», — розповів В’ятрович.

Кароль Лучка для «Громадського радіо»