«Медзаклади мусять стати підприємствами, а лікарі — менеджерами» — експерт РПР

«Система охорони здоров’я в Україні далека від ефективності» — з цією думкою погодилися всі учасники сьогоднішнього форуму в Києві, де обговорювалися можливості реформ. Як було зазначено під час вступу до конференції, зі всіх країн СНД лише Україна і Азербайджан жодним чином не реформували свої радянські системи охорони здоров’я.  

Менеджер групи Реформи охорони здоров’я при РПР Олександр Ябчанка розповів “Громадському радіо”, що закликав депутатів негайно внести відповідні правки до закону про медичну реформу, які допоможуть лікарням функціонувати хоча би на трохи краще, ніж зараз:

«Запропоновані нами законопроекти встановлюють, що медичні заклади мусять стати підприємствами, щоби отримувати від держави кошти на реалізацію послуг, які вони надають пацієнтам. Головні лікарі мають стати менеджерами. На цей момент лікарня формує свій бюджет на наступний рік згідно з встановленою наказом уряду кількості медсестер і лікарів, які їй потрібні, навіть якщо стільки лікарів їй непотрібно!» — зазначив Ябчанка.

Експерт РПР також зазначив, що за проектом закону не передбачено банкрутства лікарень: у разі серйозних фінансових проблем вони мають отримати державну допомогу. Він також запевнив, що такі галузі охорони здоров’я, як профілактика, дошпитальна медична допомога і частина шпитальної допомоги залишаться безкоштовними. 

«Однак, звісно пересадку серця безкоштовно не зроблять», — додав Ябчанка.

Він також підкреслив, що з 2013 фінансування охорони здоров’я не збільшилось, а інфляція значно зросла. Таким чином, обсяг фінансування державних медичних закладів помітно зменшилась.

Заступник міністра охорони здоров’я Ігор Перегінець заявив, що найближчі роки не буде значного збільшення виділення коштів на охорону здоров’я в Україні. На його думку, на цей момент необхідно приватизувати медичні заклади. Аби приватні та публічні лікарні конкурували між собою, щоб виграти конкурс в локальної громади на постачання медичних послуг.

«Однак, на жаль, цю реформу в черговий раз відклали на 2018 рік», — заявив Перегінець.

Відповідний законопроект вже зареєстрований у Верховній Раді, хоча комісія з охорони здоров’я дала йому негативну оцінку. Однак, на думку Перегінця, ця реформа є необхідна. Заступник міністра також заявив, що при кожному медичному закладу будуть створені наглядові ради, які визначатимуть цілі діяльності лікарень. Членів наглядових рад визначатимуть місцеві ради.

«Зараз маємо ситуацію, коли медичні заклади отримують кошти за кількість ліжок, а не за кількість пацієнтів.  Тому власне ці установи працюють так неефективно, тому що навіть не враховуються потреби пацієнтів», — нагадав Перегінець.

Про необхідність реформувати охорону здоров’я в Україні власне за принципом приватизації так само наголосили експерти Реанімаційного пакету реформ. Зокрема, головний експерт РПР по темі медичної реформи Зоряна Черненко нагадала успіхи пілотних проектів по реформі охорони здоров’я в Дніпропетровську і Вінниці.

«Одним дуже позитивним моментом в Вінниці є впровадження залежності зарплат лікарів від результатів їхньої праці: у деяких випадках, якщо пацієнт вимушений повернутися до лікарні, бо лікарю не вдалось його вилічити, це впливає на зарплату лікаря», — заявила вона.

В свою чергу, Анатолій Голунов, директор Центру комп’ютерних медико-соціальних технологій «Україна» нагадав інший, схожий пілотний проект у місті Вознесенськ Одеської області. Міську лікарню у місті було приватизовано; шпиталь також почала контролювати наглядова рада, визначена міською владою.

У результаті, як показав Голунов, лікарня пристосувалася до реальних потреб мешканців: кількість ліжок було скорочено з 80 до 40, а якість медичних послуг покращилась.

Уряд Арсенія Яценюка зареєстрував у Верховній раді законопроект «Про автономізацію медичних закладів» вже 7 липня цього року. Однак подробиці проекту до сих пір обговорюються в Комісії охорони здоров’я ВР. 

Кароль Лучка, для “Громадського радіо”