«Жінок приводять сусіди, які чують крики», — фахівці про насильство у сім'ї

Про це журналісту «Громадського радіо» розповіла координатор дитячого напрямку Черкаського жіночого центру Тамара Борисова.

Потреба у центрі для жінок, які опинилися у кризових ситуаціях, у Черкасах існувала давно. Для цього на базі Черкаського обласного відділення Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» для проживання облаштували велику кімнату, в якій одночасно може жити чотири жінки з дітьми. Майже усі вони з ВІЛ-статусом, залежні від наркотиків або ті, які повернулися з місць позбавлення волі. За словами координатора дитячого напрямку жіночого центру Тамари Борисової, до центру надходить у кілька разів більше прохань, ніж спеціалісти можуть задовольнити. Також вона зазначає, що потреба у центрі збільшилась з початком війни на Сході України. 

«Кілька разів вже траплялося, що людям взагалі переночувати ніде, а центр і без того переповнений. Втім, приймали жінок. Вони якось лягали там, переставляли меблі. Може й в тісноті, проте не на вулиці. За цей тиждень вже три жінки звернулися після домашнього насильства. Вони шукали місце, де переночувати хоча б дві доби, поки знайдуть до кого переїхати: до сім’ї, до рідних або друзів», — зазначає Борисова.

Координатор напрямку роботи Черкаського жіночого центру Олена Фрідріх додає: «переїзд із зони бойових дій, втрата житла, обірвані контакти з друзями та рідними, які залишилися, накладають певний відбиток на девіантну поведінку чоловіка, тому проблема насильства набула актуальності у родинах переселенців». Нині у центрі проживає дві жінки. Одна з них — Оксана Сафонова з Єнакієвого, має трьох неповнолітніх дітей шести, чотирьох та двох років. Зараз розлучається зі своїм чоловіком. Втекла на мирну територію, відразу, як місто почали обстрілювати. Перебивалася з дітьми тривалий час по-різних квартирах, поки їй не підказали адресу центру. Безоплатно тут жити Оксана зможе ще два місяці. Це максимальний термін перебування у центрі:

«Я ж з дітьми, вони у мене один за іншим… яка робота. Нам допомагають і продуктами. Всі хороші дівчатка, всі співробітники хороші. Всі морально підтримують. Говорили, якщо потрібна допомога і діткам, звертайтеся. Є дитяча кімната, дитячий психолог є, можна в дитячу кімнату ходити. Так, Дашка?», — говорить Оксана.

57-річна Любов Афанас’єва родом з Горлівки. Жінка уже рік живе у Черкаській області. На свою пенсію у 949 гривень не змогла знайти житла, тому попросилася до центру. Живе тут, лікується —  в обласній лікрані. Термін перевування її у центрі спливає у березні:

«Дівчата хороші. Допомагають їжею, миючими засобами. Ми їм теж прибирати допомагаємо. Ми ж тут безкоштовно живемо. Дякую. Всі такі добрі, ласкаві, чуйні. Як так і треба. Тут же так і треба, правильно?», — говорить жінка.

Жінки є найбільш уразливою групою. Олена Фрідріх розповідає: «існує думка, ніби жінки, які зазнали насилля, самі винні у цій ситуації».

«Жодна жінка ще не прийшла сама. Її приводять сусіди, знайомі, які чують крики, дзвонять і питають: а можна до вас жінку привезти, якщо вдома відбуваються ось такі от речі?», — говорить Олена Фрідріх.

Люди, які працюють у центрі, а це психологи та соціальні працівники, мають досвід роботи з людьми, які потрапили у складні життєві обставини. За шість місяців перебування жінкам допомагають знайти роботу, налагодити зв’язки з родиною та відновити душевну рівновагу. В окремих випадках термін перебування продовжують. Центр для жінок фінансується за рахунок волонтерських пожертв та перерозподілу ресурсів від центру ЛЖВ. Усі ліки, засоби гігієни, одяг та їжу жінкам приносять небайдужі люди. Знайти центр можна за адресою: Черкаське обласне відділення Всеукраїнська благодійна організація «Всеукраїнська мережа ЛЖВ», м. Черкаси, вул. Можайського, 50, або за телефоном +38(0472) 321442.

Як успішний приклад допомоги жінці, яка опинилась у складних умовах, Олена Фрідріх згадує історію однієї жительки з Білорусі. На той момент, коли вона звернулись до центру, у неї були обірвані соціальні зв’язки, адже 7 років вона перебувала у місці позбавлення волі. Після проживання у центрі, вона знайшла роботу, житло, а найближчим часом планує відвідати родину у Білорусі».

Ірина Філенко з Черкас для «Громадського радіо»