Борис Гуменюк: картинами з Нідерландів мають займатися компетентні органи

В коментарі «Громадському радіо»  письменник Борис Гуменюк відмовився від будь-яких звинувачень на свою адресу щодо причетності до намагань продати закнонним власникам викрадені в Нідерландах картини. Ці картини нібито було знайдено у маєтку неподалік Донецьку під час військових дій 2014 року. 

Пан Гуменюк назває себе екс-заступником командира батальйону ОУН, а нині простим бійцем Українське Військове Об’єднання, що також пов’язане з ОУН. Він каже, що представник музею Артур Бранд сам просив його допомогти повернути картини та пропонував винагороду у 50 000 євро. 

«Приблизно півтора року тому вздовж лінії розмежування ширилася оперативна інформація з анонімних джерел, що начебто в одному з будинків в передмісті Донецька в маєтку, що належить людині з близького оточення Януковича, виявлено колекцію живопису, яка може мати значну художню вартість. Спроби з’ясувати, що це за колекція, в законний чи незаконний спосіб вона придбана власником, тривали приблизно рік. Тільки влітку цього року знову надійшла інформація, що це може бути колекція, викрадена з одного музею в Голландії у 2005 році. Коли я дізнався про це, я вирішив поділитися цією інформацією з власниками картин. А власниками картин, на мою точку зору, могло бути тільки посольство Голландії. Я зустрічався з трьома представниками посольства у Києві в липні поточного року, серед них представник голландської поліції. Вони мені були дуже вдячні, тому що на цій колекції вже поставили хрест 10 років тому, і ніхто не сподівався її знайти», — розповів Борис Гуменюк.

За його словами, голландці сами попросили його координувати це розслідування.

«У серпні ми зустрілися з таким собі Артуром Брандом. Він ніяк не засвідчував своїх повноважень, особи, призначив мені зустріч не в посольстві, а в якійсь «підворотні». Він знову повторив, як Голландія мені вдячна за знахідку, хоча вартість самої колекції нікчемна, бо це були третьосортні художники, які нічого не варті на світовому рівні. Але, тим не менш, ці художники жили в цьому місті й малювали його пейзажі. Але вони розуміють, що колекція знаходиться на ворожій території, і, щоб її дістати, українським військовим треба проводити спеціальну операцію, і вони готові виплатити винагороду за повернення колекції 50 тисяч євро», — каже Борис Гуменюк.

Він зазначив, що попередив представника музею, що він не впевнений, що то ті самі картини, що процес буде тривалий, може зайняти роки, аж поки Україна не поверне контроль над Донецьком.

«А через два тижні через мого перекладача він написав листа про те, щоб я передав колекцію, інакше буду мати справу з Інтерполом. Я відповів, що це правильний шлях, щоб цією справою займаються компетентні органи, а я дам свідчення», — сказав Гуменюк.

Він також додав, що ніколи не бачив цих картин, не розуміє, як до цієї справи долучили колишнього голову СБУ Наливайченко та батальйон ОУН. Всі подібні звинувачення, включно з нібито вимаганням грошей з музею, Борис Гуменюк називає вигадкою.

Історія з картинами: як до неї ставляться у Нідерландах

Активіст української громади в Нідерландах Олександр Снідалов в інтерв’ю журналістці «Громадського радіо» Тетяні Трощинській сказав, що ця тема є дуже помітною у медіа Нідерландів, набагато більш помітною, ніж візит президента Порошенка:

«Більш детальну інформацію матимемо наприкінці тижня, але поки виглядає так, що ця тема зараз активно розкручується, можливо, конкретними й не дуже прихильними до України силами, і вони будуть намагатись її підживлювати якійсь час».

Як відомо, 6 квітня в Нідерландах відбудеться референдум щодо підтримки закону про затвердження державою угоди про асоціацію між Європейським союзом та Україною. Олександр Снідалов вважає, що ці події безпосередньо не пов’язані:

«У голландського музею були конкретні причини для того, щоб виходити зараз в ефіри. Як вони кажуть, картини нещодавно були виставлені на продаж на різних Інтернет сайтах, і щоб унеможливити їх втрату, їх продаж іншим власникам, вони намагались так відреагувати, натиснути через медіа».

Посол України в Нідерландах виступав у голландських медіа та розповідав про те, що зараз робить Україна щодо вирішення цієї ситуації, каже Снідалов. Тим не менш, він вважає, що цей скандал може негативно вплинути на репутацію України в голландському суспільстві.

«Уявить собі голландця, який знає про Україну те, що йому розповідали противники ратифікації про те, що тут корупція, що тут нацисти, фашисти, воєнізовані формування неконтрольовані. І тепер він чує інформацію про те, що якесь воєнізоване формування захопило картини. Йому показують фото людей, які, хоч і не причетні до нього, але виглядають як прихильники якихось фашистських рухів. Він чує інформацію про те, що вони вимагають великі гроші від голландського музею…».

Олександр Снідалов вважає, що все це негативно вплине на ставлення пересічного голландця до України, й він захоче голосувати проти Асоціації з Україною на референдумі у квітні. Позитив лише в тому, що до цього дня Україна має достатньо часу, щоб впоратись із цим резонансом. Снідалов упевнений, що, якби ця історія мала за мету саме дискредитацію України, вона б з’явилась у ЗМІ набагато пізніше, перед самим референдумом. Тим не менш, її зараз дійсно використовують певні сили для того, щоб похитнути імідж України в Нідерландах.

Нагадаємо, що в понеділок представники музею Західної Фрісландії заявили, що картини, які були вкрадені в 2005 році з Музею Західної Фрісландії в місті Хорн (Нідерланди), наразі знаходяться в руках українських збройних формувань.

Про це заявив представник музею Західної Фрісландії Артур Бранд під час прес-конференції у понеділок.

За його словами, колекція з 24 вкрадених картин нібито знаходиться в руках батальйону ОУН, який намагався вторгувати за них 50 млн євро. Він також каже, що до справи причетний колишній очільник СБУ Наливайченко та лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок. Вони спростовують всі обвинувачення.

Марія Зав’ялова та Ірина Сампан спеціально для “Громадського радіо“