Правозахисники просять Слідчий комітет Росії розслідувати загибель 159 військових

Про це пише РБК.

Голова комісії з військово-цивільних відносин Ради з прав людини при президенті Росії Сергій Кривенко має намір звернутися до Слідчого комітету і до Головної військової прокуратури з проханням ретельніше перевірити інформацію про загибель 159 російських військових у період з 1 січня 2014 року по 30 липень 2015 . Такі цифри було отримано в результаті дослідження правозахисника.

Це істотно менше, ніж дані останньої опублікованої офіційної статистики (470 загиблих за 2010 рік), проте в дослідженні йдеться тільки про вибірку випадків, які отримали розголосу. 

Уже п’ять років жодне відомство не публікує статистики загибелі військовослужбовців, тому для свого дослідження правозахисникам довелося вибірково використовувати розрізнені відомості з відкритих джерел, пояснив Кривенко. Правозахисник, за його словами, вивчив усі повідомлення про загибель російських військовослужбовців за півтора року, відібравши тільки найбільш достовірні випадки: майже в кожному з них відомі прізвище, ім’я, номер військової частини, а також є підтвердження загибелі від родичів або правоохоронних органів. Розглядалися тільки випадки з діючими військовослужбовцями збройних сил Міноборони Росії.

З 159 повідомлень точні обставини смерті відомі тільки в 79 випадках, проте інформація про перевірку військової прокуратури або слідства — лише в 61 (38%). У тих випадках, коли інформація про обставини загибелі військових відома, найчастіше причиною смерті були вбивство товаришами по службі чи самогубство (в 31 випадку) і загибель на навчаннях (25). На інші нещасні випадки, а також медичні захворювання припадає 13 і 10 смертей відповідно.

У переважній більшості випадків правоохоронні органи проводили перевірку за фактами вбивств, суїциду, нещасних випадків і смертельних захворювань. У ситуаціях загибелі солдатів на навчаннях повідомлення про перевірки є лише в 16 з 25 випадків.

За результатами дослідження аномальною виглядає ситуація із загибеллю військових у другій половині 2014 року, вказує Кривенко. За ці шість місяців російська армія втратила щонайменше 108 осіб (68% від загальної кількості за півтора року). У переважній більшості випадків (80%) відсутня чітка інформація про обставини смерті та перевірку слідчими або органами військової прокуратури фактів загибелі. Це неприйнятно для умов мирного часу, наголошує Кривенко.

«Обставини зростання випадків загибелі військовослужбовців у короткий період вимагають ретельного розгляду з боку держави і особливої ​​уваги з боку суспільства», — підкреслює правозахисник.

Саме на кінець літа і початок осені 2014 припав пік повідомлень про загибель російських військовослужбовців у конфлікті на південному сході України.

У виданні зазначають, що у вересні 2014 року направили до Міноборони запит зі списком більш ніж з десяти військових п’яти військових частин і проханням пояснити їх загибель і можливу участь у бойових діях на Донбасі. Однак відомство не відповіло. На федеральних телеканалах тоді ж з’явилися сюжети про загиблих військових-добровольців, що брали відпустки, щоб допомогти бойовикам на Донбасі.