risu.org.ua
За словами священника, церковна влада — владика Степан і Блаженніший Святослав — не дозволяли йому заїжджати до Луганська. Але йому почали телефонувати парафіняни, люди просили священники повернутися. Вони не уявляли, як зустрічати Різдво без без коляди, без сповіді і Причастя, пише Релігійно-інформаційна служба України.
Після цього отець Михайло Ющишин вирішив повернутись до Луганська, де впродовж 16 років був настоятелем храму Царя Христа УГКЦ.
Розуміючи ризики перетинання лінії розмежування він вирішив заручитись підтримкою Моськовського Патріархату:
«У Сєверодонецьку, мабуть, Господь підказав таку думку: зайти в єпархію Московського Патріархату, до владики Сєверодонецького і Старобільського Никодима. Я сказав йому, що я греко-католицький священик і хочу заїхати до Луганська, бо там мої люди, свята наближаються і хотів би з ними бути. З приємністю хочу сказати, що владика мене прийняв дуже добре, ми майже годину спілкувалися. Він розпитував про нашу парафію, чи не пошкоджений храм, чи ніхто з людей не загинув. Просто по-людськи і як пастир. Виявилася духовність цього архиєрея. Тоді я попросив, щоб він влаштував мені зустріч з митрополитом Луганським УПЦ (МП) Митрофаном, щоб мати своєрідну моральну безпеку під час переїзду блокпостів. Отже, заїхавши до Луганська, я побував у митрополита Митрофана. Теж дуже гарно, по-людськи, по-божому він прийняв мене. Розпитував, давав певні рекомендації: щоб я зайвого не говорив, зважав на себе і на безпеку своїх парафіян, щоби пам’ятав, що є комендантська година, яку не можна порушувати, бо можна потрапити у халепу. Ми є священиками, а між священиками мають бути людські стосунки. А одного разу я навіть відчув вияв поваги від представника місцевої влади за те, що не залишив свою паству. Коли священик відчуває своє покликання, відчуває своє місце – Господь допомагає. Тоді це викликає повагу у всіх», — згадує отець Михайло.
Таким чином у Луганську продовжує діяти парафія УГКЦ. За словами, отця Михайла сюди приходять в будні і свята вірні різних конфесій:
«Коли ми святкували храмове свято Царя-Христа, у нас були присутні два православні священики і римо-католицькі парафіяни, які залишилися без духовної опіки. Є і священики УПЦ (МП), які час від часу до мене звертаються і повідомляють про потреби наших вірних. Я теж повідомляю їм про потреби їх вірних. Отже, співпраця є. І якщо би була при владі більша співпраця, то ми могли би працювати у напрямі єдності та єдиної Церкви», — зазначає він.
Крім церковної діяльності, отець Михайло — голова товариства «Просвіта» Жовтневого району Луганська.
«Зараз є прекрасний час переоцінити те, що було, і те, що зараз відбувається», — зауважує священик.