Залишаються на лаві підсудних — заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз, а також активісти Мустафа Дегерменджи і Алі Асанов. По ним засідання суду перенесли на 15 січня 2016 року. «Підтримати обвинувачених зібралися півсотні представників кримськотатарського народу», — розповідає заступник Меджлісу Наріман Джелял.
«Призначено перше судове засідання у так званій справі 26 лютого, перший по суті розгляду справи. Бути слухачами на суді прийшло досить велика кількість людей, близько 50 осіб — друзів, знайомих, просто тих, хто цікавиться і рідних людей. Але судові пристави не допустили цих людей до зали суду. Суд практично не забезпечив можливість слухачам присутнім на засіданні суду і тільки після своєрідного скандалу вдалося до зали суду домогтися проходження батьків і дружин деяких підозрюваних скажімо так… навколо посилені наряди поліції, співробітники ФСБ в цивільних формах і так далі. Ситуація як би заспокоїлася».
За словами Нарімана Джеляла, спочатку на засідання суду не хотіли пускати адвоката Ахтема Чийгоза Еміля Курбедінова. Але пізніше ситуація змінилася. Сам член Меджлісу вважає звинувачення активістів незаконним:
«Ми вважаємо справу 26 лютого абсолютно необґрунтованою, незаконною. З порушенням законодавства навіть Російської Федерації. Події 26 лютого відбувалися на території України. І ніяк російські правоохоронні органи не мали можливості проводити будь-які заходи слідчі, судові по події 26 лютого».
Нагадаємо, 26 лютого 2014 під будівлею Верховної Ради Криму зібралися більше десяти тисяч прихильників Меджлісу кримськотатарського народу, які виступали за цілісність України. Їм протистояли трохи більше тисячі представників громадської організації «Русского единства». Тоді в результаті зіткнень двоє людей загинули. Слідчий комітет Росії порушив за даним фактом кримінальну справу.
Ахтем Чийгоз був заарештований 29 січня 2015 за звинуваченням в організації масових заворушень біля будівлі Верховної Ради Криму 26 лютого 2014. Мустафі Дегерменджі і Алі Асанову інкримінується ч. 2 ст. 212 КК РФ («Участь у масових заворушеннях»).
Айсель Сафіна для “Громадського радіо“