Закарпаттю на ліквідацію наслідків паводку необхідно 140 млн гривень

Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль звернувся до Кабміну з проханням виділити на ліквідацію наслідків листопадової стихії кошти із резервного фонду. Однак, коштів дотепер ще нема. Геннадій Москаль стверджує, що збитки могли бути набагато меншими, якби затверджена ще у 2001 році програма протипаводкового захисту «Тиса» вчасно фінансувалася. Тільки за останні три роки борг перед Закарпатським облводгоспом становив 15 млн грн. У грудні борг перекрили, але яким чином далі фінансуватиметься програма — не зовсім зрозуміло. Говорить Геннадій Москаль:

«З 12-го року припинилося виділення коштів Кабінетом міністрів України. За ці роки скопилися борги. Відомство Чіпака працювало, як кажуть в народі, на бороду. В борг. Тому що дамби руйнувалися. Треба було все робити. Скопилося боргів 15 мільйонів на мій прихід на посаду голови обласної державної адміністрації. Писати в Київ, то все одно, що писати дєдушкє на хутор. Я поїхав. Ми вибили борги. Але ми чітко сказали уряду, що закладайте в бюджет 16-го року: раз — програма по Тисі і річкам, які наповняють Тису, а друге — давайте гроші, тому що скупий платить двічі. Якщо ви не фінансували з 12-го року, — компенсуйте зараз».

На нерегулярність фінансування протипаводкової програми нарікає і начальник басейнового управління водних ресурсів річки Тиса Володимир Чіпак. Каже: на Закарпатті протяжність захисних дамб становить 780 км. Однак, в деяких місцях, якщо їх не ремонтувати, дамба може не витримати навіть незначного паводку.

«Програма розроблена у 2001 році. Потім у 2006 році вона була відкоригована. В першу чергу, у ціновому питанні. Можна подивитися, графік зробити. Ви бачите: як тільки паводки, то з’являються гроші, як паводки все далі, — так само і гроші йдуть. Звичайно, можна було уникнути багатьох речей. Я не кажу, що зовсім. Програма, якби фінансувалася, як у 2006 році уряд задекларував… мабуть, не все, бо ідеально не буває, шановні, десь все-одно були б чи порушення чи інші надзвичайні ситуації, но в принципі можна було б уникнути тих наслідків, які сьогодні є».  

Найбільше від листопадового паводку постраждали Воловецький, Міжгірський, Рахівський і Тячівський райони. Тоді було пошкоджено та зруйновано майже 6 км доріг, зруйновано понад 2 тисячі кубометрів підпірних стінок, пошкоджено 9 мостів, нанесено селів на дороги в обсязі понад 4 тисячі кубометрів. Також стихією було пошкоджено та частково зруйнувано майже 4 км нереконструйованих захисних дамб та 2 км берегоукріплень.

Ольга Павлова з Ужгорода для «Громадське радіо»