Україна ставиться до Криму як до території, не як до людей — правозахисниця
Правозахисники та громадські активісти заявляють, що уряд України у минулому році практично не займався питанням захисту прав громадян України, які зареєстровані у Криму та Севастополі
Про це на брифінгу в УНІАН повідомила Кримська правозахисна група.
“Нормативні акти, що були прийняті у 2015 році, не враховували рекомендацій правозахисників та громадських експертів. В результаті, у деяких аспектах захисту кримчан, ситуація навіть погіршилася”, — зазначають правозахисники.
На думку керівника Кримської правозахисної групи Ольги Скрипник, 2015 рік для Криму можна назвати антигуманістичним з точки зору захисту прав людини.
«В українській політиці склалася тенденція підходу до Криму як до території, але не як до людей, що постраждали від окупації. Основна частина рішень української влади так і не торкнулася створення реальних механізмів захисту прав та інтересів своїх громадян, навіть на підконтрольній території».
Як приклад правозахисниця привела постанову КМУ № 1035 про обмеження постачання товарів.
«Вона вводить ще один вид дискримінації кримчан, створює умови для корупції на пунктах пропуску, порушує права власності. Крім того, постанова порушує Конституцію України, Цивільний кодекс, й навіть закон «про вільну економічну зону». Ця постанова може регулювати тільки економічні відносини, а замість цього безпідставно обмежує цивільні, майнові та інші права звичайних людей», — вважає Ольга Скрипник.
На її думку, останній законопроект «Про тимчасово окупованій території України» (за авторством Р. Чубарова, О. Сироїд та ін.) також спрямований не на захист людей, а на блокаду Криму й Донбасу, та, по суті, на встановлення державного кордону з цими регіонами. Ольга Скрипник повідомила, що у цей же час весь рік представники громадянського спільноти, серед яких багато кримчан, розробляли й пропонували проекти нормативних актів, що спрямовані на захист людей. Але багато пропозицій й досі проігноровані депутатами та чиновниками.
За словами експерта Регіонального центру прав людини, адвоката Романа Мартиновського:
«Протягом року тривала боротьба правозахисників за право кримчан бути резидентами у власній державі. Скандальна постанова НБУ від 3 листопада 2014 № 699 закрила перед громадянами України з кримською і севастопольської реєстрацією двері вітчизняних банків. Ця постанова не мала ні правових підстав, ні законної мети».
Він зазначив, що в усьому цивілізованому світі такі дії є дискримінацією.
«Навіть під час тих трьох місяців, коли рішенням Київського апеляційного адміністративного суду кримчанам повернули статус резидентів, НБУ та інші банки ігнорували це рішення й продовжували дискримінацію», — повідомив адвокат.
24 грудня 2015 Вищий адміністративний суд України скасував рішення попередніх судових інстанцій і направив справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
«Це рішення фактично знову повернуло статус нерезидентів громадянам з кримською і севастопольської реєстрацією», — сказав Роман Мартиновський.
Адвокат також додав, що на підконтрольній України території так і не була відтворена адвокатура Криму. Це призвело до того, що адвокати та нотаріуси, які покинули Крим, позбавлені можливості брати участь в адвокатському самоврядуванні.
«Весь цей час держава удає, що не помічає наявних проблем в адвокатському і нотаріальному середовищі», — сказав він.
Андрій Щекун, член Координаційної Ради громадської організації “Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український дім” вважає, що минулий рік продемонстрував посилення громадської активності кримчан та їх впливу на центральні органи влади. За його словами, це був рік активної просвітницької боротьби активістів з чиновницькою байдужістю у питаннях вирішення майбутнього півострову, насамперед, у сфері освіти.
Наприклад, були внесені зміни до Положення про дистанційне навчання — на сайті Міносвіти вже позначені школи для дистанційного навчання. Був прийнятий закон, який передбачає допомогу в отриманні вищої та професійної освіти дітям — внутрішньо переміщеним особам. Проте за інформацією Андрія Щекуна, цей закон так і не почав працювати. Була створена Державна служба з питань АР Крим та м. Севастополя, однак Громадська рада при ній так і не була створена, і ця служба є непублічною.
Правозахисники сподіваються, що у 2016 році кримська тематика вийде на стратегічний курс державної політики, і до реалізації цього курсу будуть долучені фахівці та громадські активісти.