Власники землі в Ужгороді розрівняли дамбу і звели на ній паркани

Дамбу звели 40 років тому, аби захистити від стихії праву частину міста, а також найближчі населені пункти Словаччини. Однак 8 років тому при міському голові Сергієві Ратушняку в заплаві річки Уж, тобто між річкою і дамбою, людям виділили землю. Усього — 1700 ділянок. У результаті на території ведеться будівництво, а дамба, де вона заважала господарям, зруйнована екскаватором.

У випадку паводку, у першу чергу, постраждають самі ж забудовники, а потім — ужгородці і закордонні сусіди, – каже начальник Ужгородського міжрайонного управління водного господарства Василь Івегеш.

«Виділені землі, проводиться будівництво. То є капітальне будівництво: житлові будинки, в дамбі самій зробили собі ковані забори… Люди на дамбах стовби будують, забори… ми попереджаємо як служба. Треба затампувати, довести до технічних параметрів цю дамбу, бо у случаї паводку може затопити і ліву, і праву сторону. І ще одна біда, що затопимо ще й Словаччину», — говорить Василь Івегеш.

Висота дамби в районі вулиці Саксаганського в Ужгороді починається з нульової відмітки і, ближче до Словаччини, досягає 4,5 метрів. Загальна протяжність захисної споруди — 2770 метрів. Сьогодні водники зафіксували 8 розрівняних ділянок дамби, хоча зовсім нещодавно затампували, тобто «залатали», усі.

Василь Івегеш нарікає, що водники попереджають власників, ставлять таблички із забороною проведення будівництва, але на другий день таблички зникають і все починається заново. Хоча, за словами начальника водного господарства Ужгородського району, акти на землю взагалі є нелегітимними:

«Люди отримали державні акти, а це — нелегітимні державні акти, бо службами не погоджено. Знаю, що архітектурою міськради не погоджено було, і з нами… Згідно водного кодексу, будувати не можна». 

Начальник відділу землеустрою Ужгородської міської ради Олександр Чепкий заперечує нелегітимність актів. Стверджує: інакше документи просто б не підписали у міськраді.

«Проекти відведення, на основі яких видавалися державні акти, погоджені всіма необхідними службами, які на той час мали погоджувати дані проекти землеустрою. В тому числі санепідемстанція, управління екології. Якщо б не було погоджено, рішення сесії про їх затвердження і передачу у приватну власність не приймалося б і державні акти, відповідно, не видавалися б», — каже він. 

Начальник управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Світлана Мельничук продемонструвала кореспонденту «Громадського радіо» кілька проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в районі вулиці Саксаганського. Там дійсно були погодження екологів, санепідемстанції, архітекторів. Однак погодження управління водного господарства там не було.

Влада Ужгорода для початку взялася вирішити хоча б питання реконструкції дамби. У першу чергу встановлюють, хто саме розрив захисну споруду. Планують примусити порушників відшкодувати ремонтні роботи. А це — приблизно 120 тисяч гривень. Якщо ні, — переконує міський голова Богдан Андріїв, — подаватимуть до суду.

«У нас відбулося спільне засідання комісії з питань техногенної безпеки, на якій ми прийняли рішення звернутися до відділу поліції. Ця заява повинна поступити від управління водного господарства. Про пошкодження дамби, незаконне захоплення і забудову. Представник поліції запевнив, що одразу буде створено оперативну групу, яка виїде на місце і вирішить питання із кожним із забудовників-порушників. Є два виходи з цієї ситуації: або ми зможемо переконати людей і вирішити питання про відновлення цілісності дамби, або будемо це робити у судовому примусовому порядку».

5 лютого на засіданні комісії з техногенної безпеки розглянуть результати зробленого. Фахівці водного господарства запевняють, що кожні 15-17 років на Ужі можливі катастрофічні паводки, коли вода прибуває з потужністю до 750 кубометрів в секунду. А тому Ужгород повинен бути максимально готовий до найгіршого.

Ольга Павлова з Ужгорода для «Громадського радіо»