У Севастополі ціни на харчі — з подвійною, а то й потрійною націнкою

«Ми періодично їздимо в Сімферополь за речами і продуктами. Там ціни загалом трохи нижчі, та ще й постійні розпродажі. От днями купили куртку дитині за 750 рублів. В Севастополі мінімальна ціна — півтори-дві тисячі. Овочі-фрукти дешевші, деякі крупи», — розказала місцева мешканка Олександра.

Ще ліпша ситуація — у сусідів на Сході, діляться севастопольці.

«Слава Богу, есть возможность выезжать в Краснодар, и смотрят. Что происходит в Краснодаре, соседний наш регион. Так вот, по многим позициям в три раза ниже цены, нежели в севастопольских супермаркетах. Есть определенный ряд даже позиций — это молочная продукция кубанских заводов. Сюда она доходит уже с тройной наценкой. И у нас она стоит по 93 рубля кефир и молоко, когда по 34-35 рублей он стоит фактически в Краснодаре», — розказує мешканець Севастополя Олексій.

Підприємці закладають у вартість витрати на транспорт і переправу. Основним торговим центром для Криму нині є Кубань. Так, в середньому, один хід до Краснодару і назад обходиться легковій машині від восьми до десяти тисяч рублів (від двох тисяч семисот гривень до трьох тисяч чотирьохсот гривень). Проте й привезти товару така машина може небагато. Вантажівка ж, залежно від розміру, заплатить у три–чотири рази більше. До того ж, до цих сум додається вартість бензину й оплата роботи водіїв.

До Севастополя також ходять пароми з Новоросійська й Анапи. Проте в основному вони везуть непродовольчі товари: побутову хімію, техніку і запчастини.

Збити ж ціни на продукти могли б російські мережеві магазини. Однак так званий губернатор Севастополя зізнається: попри вмовляння і вигідні пропозиції, великий торговий бізнес до Криму не йде.

«Пока, к сожалению, российские сетевые магазины в Крым и Севастополь не вошли — такие, как «Лента», «Магнит» и т.д. По разным причинам не входят. Скажем так, последний мой разговор с руководителем «Магнита» — это все-таки санкции имеют свое влияние. Второй момент — логистика», — пояснює Сергій Меняйло.

Він зізнається: так званий уряд міста нині намагається угодами з підприємцями втримати ціни на товари першої необхідності — молоко, крупи, овочі, хліб. Проте маленькі націнки на ці групи продавці зі згоди місцевої «влади» компенсують збільшенням націнок на інші товари.

«В этой ситуации самое главное, чтобы цена на хлеб не повысилась. А все остальное, там выпечка… это уже немножко другой вопрос», — каже Сергій Меняйло.

Зізнаються керівники міста і в тому, що попри обіцяні Росією податкові пільги і вільну економічну зону, Севастополь і Крим не здатні створити виробництва, які б забезпечили їх продуктами першої необхідності. Так, через нерентабельність у Криму закривається великий завод «Криммолоко». Попри попит на м’ясо і періодичний дефіцит птиці, не збираються у Севастополі відкривати птахофабрики.

«Мы же с вами понимаем, что птицефабрики в Севастополе не будет. Мы же понимаем, что такое птицефабрика и сопутствующие ей мероприятия. В Крыму она есть, у нас ее не будет. Мы же понимаем, что фермерское хозяйство, которое будет сажать картошку и обеспечивать Севастополь — не будет. Весь спектр продуктов питания ни Крым, ни Севастополь развивать не будет и не может. Садоводство, тепличное хозяйство, где-то как-то животноводство — тоже да. А остальное все будет или в Крыму, или в других регионах», — пояснює Меняйло.

Тому у Севастополі навіть не приховують — або Росія збудує Керченський міст, або мешканці продовжуватимуть їсти «золоті» російські харчі.

Кореспондент з Криму для «Громадського радіо»

Фото: архів сайту